Новий Кабмін: місяць на виграш або... провал

В Україні є новий прем’єр-міністр та члени уряду. Учора коридорами ВРУ з самого ранку походжали проголошені в середу перед Майданом члени Кабміну. Павло Шеремета, Ольга Богомолець, Євген Нищук роздавали журналістам коментарі, а депутати очікували часу «Х» для голосування. Після кількагодинних обговорень народні обранці пішли на перерву.

Опісля — спікер ВРУ Олександр Турчинов оголосив про створення парламентської коаліції «Європейський вибір» із 250 депутатів («Батьківщина», «УДАР», «Свобода», деякі позафракційні народні депутати). У залі засідань новостворена коаліція відразу ж висунула на голосування кандидатуру лідера фракції «Батьківщина» Арсенія Яценюка на пост очільника уряду. «За» — 371 депутат. «Це — «любов», — віджартовувалися депутати.

З ЛЮДЬМИ, ЧИ ПРОТИ

Реакція Майдану не забарилася. Ще в середу під час представлення проекту уряду на Майдані, присутні «зафукали» більшість проголошених претендентів, так і не почувши детального проекту реформ від імовірних міністрів та вкотре не отримали можливості проголосувати за Кабінет міністрів народної довіри. Багато людей не приховували свого розчарування від почутого. Схвальні вигуки протестувальників на свою адресу отримали тільки окремі кандидатури — Олег Мусій (міністр охорони здоров’я), Сергій Квіт (міністр освіти і науки).

Натомість затверджувати Арсена Авакова на посаду керівника МВС відмовлялася більша частина Майдану. «Віталія Ярему!», — кричали мітингувальники під стінами Ради перед початком засідання ВРУ. Депутати врахували побажання людей і Ярема таки отримав посаду, але не міністра внутрішніх справ, а першого віце-прем’єра. «Бачити Ярему у МВС хотів насамперед Петро Порошенко. Він і лобіював інтереси депутата, — сказав у розмові з «Днем» один із депутатів від «Батьківщини», який побажав залишитись неназваним. — Порошенко пропонували посаду віце-прем’єра в новому уряді або ж спікера ВРУ. Він відмовився. Скоріш за все, йтиме на вибори Президента «незаплямованим». Але двох людей у новий уряд таки «просунув» — Ярему та віце-прем’єр-міністра регіонального розвитку та ЖКГ Гройсмана (колишній мер Вінниці, на одному з округів якої на минулих парламентських виборах балотувався депутат-мільярдер. — Авт.)».

Схожу позицію, за словами співбесідника, зайняв і лідер «УДАРу» Віталій Кличко. «Кличку пропонували стати прем’єр-міністром замість Арсенія Яценюка або ж — спікером Верховної Ради, — говорить депутат. — Навзамін Віталій вимагав, аби Юлія Тимошенко не брала участі у виборах Президента. Ми відповіли, що хочемо, щоб він теж не балотувався. На цьому «ідилія» закінчилася і «УДАР» відмовився брати участь у формуванні Кабміну».

ХТО «В ШОКОЛАДІ»?

Новий прем’єр Арсеній Яценюк зазначив, що його уряд — «уряд камікадзе». У той же час в кулуарах парламенту не під запис говорять, що насправді на посади міністрів в новому Кабміні вилаштувалася ціла черга. «Значить, не такі вже вони й камікадзе і не так мало грошей у державній казні», — говорить «Дню» один із екс-регіоналів, який увійшов у коаліцію.

«Ми пропонували створити професійний технократичний уряд із людей, які гарно проявили себе на Майдані, — коментує «Дню» народний депутат від «УДАРу» Сергій Каплін. — Якщо політики від партій так хотіли працювати в Кабміні, то нехай би займали посади заступників міністрів і допомагали майданівцям. Треба засукати рукава й важко працювати. Але ми проголосуємо за новий Кабінет міністрів і дамо йому шанс».

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

На запитання, чому Майдан на список складу нового уряду відреагував не так, добре, як би того хотілося політикам, самі мітингувальники кажуть, що більшість озвучених прізвищ їм були елементарно невідомі, а імена тих, кого знали — не хотіли більше бачити при владі. «З нами теж ніхто не радився, — сказав «Дню» у приватній розмові один із депутатів від «Батьківщини». — Сьогодні все вирішують «люди Турчинова», а право вето та останнього голосу отримала Юлія Тимошенко, яка таки планує брати участь у виборах і конкуруватиме з Кличком».

«Треба було повністю віддати всіх міністрів майданівцям, — впевний Сергій Каплін. — Зараз справа не в професіоналізмі. Його можна набути. Проблема в іншому — необхідно, аби люди дали мандат новому уряду для непопулярних реформ без яких вийти з кризи неможливо. Сьогодні довіра до політиків впала до мінімуму. За таких умов, кому вони більше повірять Яценюку чи Булатову? Допомагати ж тим, кого обере Майдан політикам ніхто не забороняє».

Верховна Рада за останній рік суттєво виросла, каже депутат, але «залишки нездорової любові до влади, які є у депутатів різних політсил, все ще домінують». «Люди помирали не за зміну прізвищ при владі, а за зміну системи, — каже Каплін. — До цього і треба йти». Якщо нова влада цього не зрозуміє, її очікує фіаско.

ЕКОНОМІКА В ЗАРУЧНИКАХ

Тим часом в кулуарах народні обранці пояснили «Дню» економічне підґрунтя голосування за новий «кабмінівський набір». Як розповів на правах анонімності народний депутат з новосформованої групи Кінаха, «підтримали, бо країну треба рятувати від економічного провалля, але на якісь економічні прориви і дива ніхто не сподівається». «Скоріше навпаки, — після їхньої «самопожертви» легше буде налагодити нормальне бізнес-середовище та нарощувати рейтинги напередодні перевиборів», — сказав депутат.

«Ми не будемо деструктивно заважати новий команді працювати», — після голосування заявив «Дню» один із заступників фракції Партії регіонів Борис Колесніков. Утім, на його думку, навряд чи новоспечена команда збудує принципово нову економічну модель розвитку країни, яку чекає бізнес.

На питання «Дня», які законодавчі ініціативи Кабміну Яценюка він та його колеги по фракції готові підтримати, Колесніков відповів: лібералізація бізнес-процесів, ліквідація Міндоходів та передача його функцій Міністерству фінансів, запровадження електронної системи роботи з податками. «Можливо, в рамках внесення змін до Конституції, треба подумати про передачу профільним міністерствам права депутатів писати закони», — підсумував він.

Позафракційна депутатка Анжеліка Лабунська також голосувала «за» Кабмін, але у розмовi з «Днем» повідомила: мало вірить в здатність нової команди змiнити монопольно-олiгархiчну економiчну систему. «Уряд професіоналів не прийшов... Mожна говорити гарнi гасла, але люди відчувають фальш, — емоційно пояснює Лабунська. — Вимога Майдану про відсутність бiзнесменiв у владi стала причиною вiдмови деяким кандидатам. У тому числі, і Арсену Авакову».

Проте, хоч офіційно бізнесменів на перших посадах в Кабміні й немає, але за ними є «тіньові» фігури, які мають потужні бізнес-зв’язки, зізнаються самі депутати. Як пояснюють «слуги народу», офіційно до претендентів з «квоти Майдану» претензій немає, але чи не з’являться вони, коли ми побачимо їхніх заступників? Як знати, як знати...

Як рятуватимуть країну та економіку від дефолту? Зі слів Яценюка зрозуміло: грошей немає, потрібні радикальні дії. Про першочергові кроки для стабілізації ситуації «День» запитав міністра економіки Павла Шеремету. Закріплення євроiнтеграцiї, здешевлення кредитування економіки за рахунок плаваючого курсу гривнi, дерегуляцiя, демонополізацiя нафтохімічного сектору (читай: «Фірташ «Привiт!», — Авт.) та медійної сфери, розвиток малого і середнього бiзнесу, — все це дасть Українi підстави для отримання фiнансової пiтримки ззовні, говорить він. «Кредит вiд МВФ — це питання найближчих тижнів», — підкреслив Шеремета. Загалом же, продовжує новоспечений міністр (один з тих, кого позитивно сприйняв Майдан), уряд орiєнтуватиметься на наступнi рiчнi макреокономiчнi показники: iнфляцiя — 3—5%, зростання ВВП — 2—3%.

КОМЕНТАРІ

Костянтин МАТВІЄНКО, політолог, громадський діяч:

— Це не уряд народної довіри, не уряд коаліційний та не уряд технічний. Це щось середнє, що зазвичай є дуже неефективним інструментом. Добре, звісно, що він сформований, адже роботи дуже багато. Сам цей факт можна вітати й сподіватися, що з цього щось вийде. Задля започаткування системних змін у цього уряду занадто мало часу. Цей уряд, фактично, «пожежний».

Михайло БАСАРАБ, політолог:

— У мене є певний скепсис щодо чинного уряду. Уряд, сформований в умовах політичної та економічної кризи, коли держава залишилася без вищого керівництва, коли потрібно було враховувати побажання різних політичних і громадських суб’єктів, є об’єктивно приреченим. Ми не побачимо від уряду, який було утворено в таких умовах та за такими принципами, ефективних реформ. Окрім того, присутність в уряді багатьох політиків з минулого дає підстави припускати, що ми не побачимо кардинальних змін у підходах до управління державним господарством.

Найбільш зріло в цій ситуації вчинив Віталій Кличко як лідер однієї з найбільших політичних сил, партії «УДАР», який підтримав формування нового уряду, голосують за нього, але не братимуть в ньому участь.

Загалом, найбільш вдалим призначенням цього уряду я вважаю Павла Шеремету. Що більше спеціалістів та фахівців було б у цьому уряді й, зокрема, на чолі нового Кабміну, то більш ефективним він був. Політикам потрібно було усунутися від формування уряду й створити технічний уряд зі спеціалістів.

Звісно, ми схиляємо голову перед усіма активістами, які були на передовій революційних подій, але призначення представників громадського сектору не завжди були адекватними. Активісти могли посісти посади керівників громадських рад при міністерствах або можна було ініціювати створення якихось інших контролюючих органів при Кабміні загалом та при кожному з міністерств задля громадського нагляду за їх діяльністю.

Я з великим скепсисом ставлюся до призначення на посади керівників інституцій виконавчої влади представників громадського сектор. Наприклад, до призначення Тетяни Чорновол на посаду керівника Антикорупційного бюро. Я сумніваюся, що в неї достатньо знань, вмінь, навичок для здійснення необхідних реформ. Все ж, громадські трибуни це певна специфіка та суспільна роль, але вона не перетинається із роботою в органах виконавчої влади. Керівники державних інституцій повинні бути в першу чергу гарними фахівцями та дисциплінованими виконавцями.

Гарний громадський діяч не обов’язково буде хорошим міністром або керівником  серйозних структур, на які покладаються дуже великі сподівання. Боротьба із корупцією, люстрація — до цих структур має бути пріоритетна увага. Саме вони мають запропонувати підвалини для стрімких реформ. Корупція — це системна і ключова проблема України. Від подолання цієї проблеми на 80% залежить вирішення усіх інших проблем. Це — саме та базова цеглина, на якій тримається вся ця зіпсована система. Тож, до структур, які відповідають за корупцію та люстрацію, мали прийти фахівці, які розуміють сутність корупційної системи з середини, а не просто виявляли факти корупції. Потрібно розуміти за рахунок чого живе корупційна система та яким чином її можна зруйнувати. Потрібні спеціалісти із системним баченням. 

Ганна ГОПКО, громадський діяч, член Опікунської ради НДСЛ «Охматдит»:

— Ми вимагаємо здійснення реформ у медицині. Підтримуємо вимоги відомого лікаря Ольги Богомолець провести міжнародний аудит для виявлення та знищення чорних корупційних схем, запровадження механізму електронних торгів державних закупівель ліків, формування абсолютно нової команди ефективних менеджерів без корупційних плям у біографії. Також вимагаємо люстрації кадрів, причетних до зловживань в минулому. До слова, ми вже підготували відповідний «чорний список» і додали його до звернення.

Для нас важливим є дотримання прозорості у призначенні керівників у органи державного управління, підпорядкованих МОЗ — Державна служба лікарських засобів, ДП Державний експертний центр МОЗ України та ін. Аби в МОЗ працювали компетентні люди, ми вимагаємо, аби затвердження заступників міністрів відбувалося із залученням громадськості та в прозорий спосіб.

Також вимагаємо залучення громадськості до створення нової системи громадського контролю в медичній галузі, яка передбачає створення наглядових рад при закладах охорони здоров’я із функціями розроблення стратегії та контролю над фінансуванням.

Ми вимагаємо вивести з тіні всі тендери із закупівлі ліків та медичного обладнання. Залучити громадські та пацієнтські організації в якості радників на всіх етапах закупівель. Зробити публічно доступною всю тендерну документацію, яка подається учасниками торгів з моменту розкриття тендерних пропозицій.

На галузевому рівні — змінити систему регулювання цін на ліки. Наразі єдиним регулятором вартості закупівель є Реєстр оптово-відпускних цін на ліки, який проявив свою повну неефективність (дані Центру Протидії Корупції). Тож сфера потребує розробки нового механізму регулювання економічно обґрунтованих цін. Таке обґрунтування обов’язково повинно включати аналіз референтних цін. Державна установа направляє не менше трьох запитів, а вже з отриманих відповідей обирає постачальника. Коло виробників кожного з зареєстрованих в Україні лікарських препаратів є досить вузьким, тож не повинно виникати ніяких труднощів із застосуванням цього інструменту. Але він буде ефективний лише у тому разі, якщо запити направлятимуться безпосередньо і вітчизняним, і іноземним виробникам, або міжнародним дистриб’юторським організаціям, таким як, наприклад, Фундація IDA.

Анна ЧЕРЕВКО, Алла ДУБРОВИК, «День»