Обвал державності
102 роки тому, 14 грудня 1918 року, зрікся влади Гетьман України Павло СкоропадськийЗараз очевидно, що це була аж ніяк не рядова подія 1918 року — навіть у контексті доби, коли падали трони, рушилися потужні імперії. З понад столітньої відстані вже стають цілком зрозумілими і наслідки — як найближчі, так і далекосяжні — цієї події. А саме руйнування підвалин державності, гострий внутрішній конфлікт, нездатність протистояти агресії більшовицької Росії (а невдовзі — ще й Польщі та «білої» Росії Денікіна). УНР, яка претендувала на роль спадкоємиці Української держави Гетьмана Скоропадського, виявилася неспроможною як відбити зовнішні загрози, так і розробити зважену внутрішню політику, яка б відповідала потребам державного виживання.
Які уроки, головні і найбільш очевидні, ми можемо сьогодні винести з цих трагічних подій?
Перше. Боротьба амбіцій, ще й на тлі тотальної недовіри політиків один до одного, що тоді яскраво виявилося, є більш ніж згубною для держави і суспільства.
Друге. Неспроможність панівного політичного класну об’єднатися навколо цінностей, які могли б врятувати суспільство і державу, а саме — повага до власності, законність, вільна праця, зважена зовнішня політика, — несе в собі смертельну загрозу суспільству і державі.
Третє. Нездатність бачити, хто власне є головним ворогом держави, є надзвичайно небезпечною. Скоропадський мав цю здатність, він завжди вважав, що головним ворогом Гетьманської держави є більшовицька Росія. Натомість керманичі УНР спробували загравати з Москвою, проводили, м’яко кажучи, непослідовну політику, особливо Володимир Винниченко. Наслідки ми всі відчуваємо і досі. Крах УНР призвів до окупації України більшовиками, до катастрофічних наслідків — аж до Голодомору 1932—1933 рр. Але передумовою цього краху було змушене зречення гетьмана Скоропадського влади.
І четвертий урок. Скоропадський показав, що треба продовжувати боротьбу, що боротьба триває навіть у цих надважких умовах. Опинившись у Німеччині, він очолив гетьманський рух, який пізніше, у 1920-30х рр. зробив відчутний внесок у український національний рух, боротьбу за визволення України від більшовицької окупації.
Усе це сказане можна прочитати в спогадах самого Гетьмана. Там це викладено чітко, ясно, логічно і яскраво. Але чи будуть засвоєні уроки, жорсткість і суворість яких зараз є аж ніяк не меншою, аніж 102 роки тому? Питання.