Одні не вірять Марксу, інші — в Бога
Вибори стають все більш екзотичними
Як стало відомо віруючим і невіруючим киянам, столичний осередок Компартії включив (під третім номером) до списку кандидатів у депутати Київської міськради намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври архієпископа Вишгородського Павла. Лідер КПУ Петро Симоненко вважає за необхідне пояснити віруючим і невіруючим здивованим киянам, що включення владики Павла до списку КПУ необхідне для того, аби «припинити в Україні експансію нетрадиційних віровчень». (При цьому лідер КПУ нічого не сказав про те, яким чином владика Павло полюватиме за киянами- протестантами, киянами-мормонами, киянами-прихильниками «Рідної віри» тощо.) Тов. Симоненко абсолютно забув і про те, що відповідно до Конституції України, кожному громадянинові країни гарантується свобода віросповідань, свобода вірити або не вірити.
Другим завданням архієпископа Вишгородського Павла буде «повернення Києву статусу другого Єрусалима». Дуже хотілося б знати, якими методами і способами архієпископ Павло домагатиметься «повернення» цього статусу і що це за «статус»? Деякі люди (виборці) дивуються і вимагають роз’яснення.
Але, принаймні, надзвичайно приємно стежити за зворушливо-фантастичною співпрацею комуністів і церковників, яких іще кілька десятиріч тому розділяла не лише взаємна ненависть, але також — арешти, ув’язнення і навіть страти духовенства.
Та чого тільки не зустрінеш у сучасному світі! Сьогодні вирізнився мирським служінням не тільки архієпископ Павло, але також відомий москвич Кирило Фролов, який гаряче вітає просування духовенства РПЦ у межі Антарктиди. Чим це гірше, ніж «припинення експансії нетрадиційних віровчень» в Україні»? Пан Фролов упевнений, що Божественна літургія на Північному полюсі — це ще одне «торжество православ’я, ще одне свідчення всесвітнього (!) характеру нашої віри. Літургія на полюсі — це результат нової симфонії, найтіснішої взаємодії Церкви й держави».
Фролов вважає, що «велике майбутнє нашої країни немислиме без нової колонізації її власних територій (яка, однак, стійка пристрасть до колонізацій — через нестачу тубільців фролови вже колонізують самі себе!).
А що робити? Російська церква має сьогодні йти в усіх цих процесах попереду, а київські товариші в рясах її підтримають — якщо виграють вибори у Києві.
