Олександр Швець: Робимо газету як для себе
За численні роки роботи в журналістиці Олександру Швецю довелося створювати з нуля не одне видання. Серед газет, сконструйованих і запущених ним — «Киевские ведомости», «Всеукраинские ведомости», «Факти» — які він очолює й сьогодні. Саме «Факти», створені Олександром Швецем вже більше ніж 10 років тому, стабільно посідають перші місця серед найпопулярніших видань в Україні. «Факти» сповідують зовсім інакшу журналістику, аніж, до прикладу, газета «День». І бували часи, коли ми опинялися по різні боки барикад, зокрема, під час виборів 1999 року. Сьогодні ми підтримуємо «Факти» в увазі до доль людей, особливо тих, хто перемагає труднощі. Це безумовна перевага світогляду газети і її головного редактора, який заслуговує на слова підтримки. Сьогодні Олександр Швець святкує свій день народження. Ми вирішили скористатися нагодою і запитати Олександра Юхимовича про те, чого, на його думку, сьогодні найбільше потребує читач і як в цілому змінюється в Україні масова преса.
— Ви маєте багаторічний редакторський досвід. Чого, на вашу думку, потребує український читач саме сьогодні?
— Що стосується мого суб’єктивного сприйняття, то я не поділяю людей на журналістів і читачів. Я завжди вважав і зараз вважаю, що ми повинні робити газету для всіх. Те, що нас турбує, те, що ми хочемо прочитати та почути, ті проблеми, які ми для себе хочемо розтлумачити, те ж саме, я так думаю, цікаве й нашому читачу. Тому ми робимо газету «Факти» як для себе.
Люди завжди потребували й потребують тепла. Це ніяк не пов’язано з кризами — економічною і політичною, — які вирують у нас в країні. Тому що люди щодня переживають свої персональні кризи. Зараз їм більше потрібно знати про те, як вижити, почути про це з вуст відомих людей, або менш відомих, або й узагалі невідомих, таких само, як вони, громадян, які так само переживають цю ситуацію і знаходять рішення під час безвиході.
— Як, на вашу думку, змінюється з часом масова преса в Україні?
— Звичайно, вона змінюється. Вона розвивається. Мені здається, ми на правильному шляху. Щоправда, аби розвиток був більш помітним і ефективним, у нас не вистачає ресурсів. Вони допомогли б нам розвиватися енергійніше і якнайшвидше досягти рівня європейського. Звичайно, підвищується рівень журналістів, редакторів. Це нормальний процес. Так і має бути.
— В одному з нещодавніх інтерв’ю ви вжили словосполучення «ефективна свобода слова». Що це означає у вашому розумінні?
— У радянські часи ефективність друкованого слова досягалася рішеннями відповідних постанов ЦК КПРС і Ради міністрів Радянського Союзу, які примушували місцеві партійні та правоохоронні органи реагувати на друковані статті в газетах. Зараз відповідних рішень, хто як повинен реагувати на журналістські публікації, немає. Тепер людей змушує реагувати професійна журналістика: чиновників — на негаразди у сім’ях героїв наших публікацій, а інших людей — співчувати не тільки душевними поривами, а й відривати від себе певні кошти й допомагати людям, що перебувають у критичній ситуації. Цього раніше ніколи не було. Це і є в моєму розумінні ефективна свобода слова.
