Ольга ГЕРАСИМ’ЮК: «Простіше за все — все кинути і кричати на всю країну: ненавиджу»

У неї безліч міжнародних теленагород, а її авторська програма «Без табу» не має аналогів. Віднедавна вона ще й професійно зайнялася політикою. «День» зателефонував привітати іменинницю. Виявилося, що Ольга Володимирівна прихворіла, і навіть не вирішила, чи зможе піти сьогодні на з’їзд «Нашої України». Але на запитання «Дня» відповіла.

— Як ви почуваєтеся в опозиції? Чи відчуваєте полегшення, що фракція нарешті визначилася?

— Полегшення я відчую тоді, коли ми зможемо робити реальні справи. Для мене дуже важливо підтримати Президента, його програму. Це те, з чим я йшла на вибори до «Нашої України», і те, з чим я живу зараз.

Я знаю, що дуже важко йшли переговори. А всі ці насмішки, які я чула від колег, що, мовляв, ви ніяк не визначитеся, мені здаються невиправданими. Якщо блок наполегливо стояв на своєму, а опоненти робили свої справи й відмовлялися від своїх підписів, своїх обіцянок, то, я думаю, насмішки треба відправити в інший бік. Простіше за все — все кинути і кричати на всю країну: ненавиджу. Сидіти у своїх опозиційних окопах, розмахувати прапорами і співати свої опозиційні пісні. А пройти цей шлях — це, мені здається, праця, яку треба зробити, якщо ти взявся за таку справу, як політика.

— Ви себе зараз більше відчуваєте журналістом чи політиком?

— Я, ясна річ, початківець-політик. Де я комфортніше почуваюся? Мені важко сказати, тому що телебачення — це моє життя, минуле і сьогодення. Я займаюся журналістикою і, сподіваюся, ще довго займатимуся.

Нове політичне життя теж стає звичкою. Я займаюся серйозною роботою в комітеті свободи слова та інформації, багато є депутатських обов’язків, окрім цього. Я пропоную свої законопроекти, вони скоро обговорюватимуться і їх уже підтримали інші профільні комітети.

Це інша робота, але вона чимось пов’язана з моєю колишньою діяльністю. Адже я на телебаченні не просто вела шоу. Я займалася правозахисною роботою, всі мої програми мали соціальну спрямованість. Наша невелика знімальна група перетворилася на такий собі штаб громадянського суспільства, куди завжди зверталися люди. Часто на листах, які ми отримуємо написано: «До Генпрокуратури України, Президенту України, програмі «Без табу». Тобто люди нас сприйняли як таке місце, де можна захищати себе. І ми мимоволі перетворилися на штаб допомоги.

— Після того, як ви стали депутатом, якось змінилися ваші стосунки з колегами-журналістами?

— Усі, кого я вважала своїми друзями, залишилися моїми друзями, всі журналісти, яких я вважала професіоналами, спілкуються зі мною, а інші мене не цікавлять.

— З ким із політиків ви подружилися? З ким сидите поряд у Верховній Раді?

— У Верховній Раді я сиджу поруч iз Русланом Князевичем і дуже з ним товаришую, дуже його поважаю. Я вважаю, що він перспективний політик. Зліва від мене сидить Давид Жванія та Оксана Білозір. У мене багато знайомих, з якими я в хороших стосунках, я просто боюся когось забути, а вони образяться.

— А з БЮТ ви з кимось дружите?

— Я в приятельських стосунках з Андрієм Шкілем, з Андрієм Шевченком у мене давня дружба. З Юлією Тимошенко, я вважаю, ми в хороших стосунках.

— Чи має Ольга Герасим’юк можливість впливати на політичні події у країні?

— Я особисто?

— Так.

— Я можу впливати на події у країні, оскільки моїми глядачами і моїми виборцями є мільйони. Ці мільйони живуть і в Криму, і в Донецьку, і в Запоріжжі, і на Західній Україні. Вони живуть по всій країні. Усі люди мені довіряють. І я їх усіх дуже люблю, поважаю і дуже багатьох розумію. Коли ми з ними зустрічаємося і розмовляємо на дуже серйозні теми — ми розуміємо один одного. Тому на ваше запитання я відповідаю позитивно.

Від редакції. Колектив газети «День» вітає Ольгу Герасим’юк з Днем народження і бажає їй творчих успіхів на всіх її теренах.