Омельченко демонструє «партiйнi м'язи»?

Втім, дехто вважає, що така «невпевненість» Олександра Олександровича у своїй «необхідності» киянам, не більш, аніж продуманий тактичний розрахунок. Дійсно, стільки зробивши для міста, столичний керівник, за якого готові голосувати 87% городян, раптом візьме та й покине киян на свавілля, умовно кажучи, Гладчука, Журавського чи Алмазова, які ні сном, ні духом не знають реальних проблем столиці та її мешканців. Зрозуміло, що такий мер буде «упиватися владою», а не реконструювати дороги. Натяк виборцям більш аніж прозорий: усіма силами переконати «найреальнішого» кандидата взяти участь у виборах, насамперед для власного ж блага і спокою. Мабуть, цим і був викликаний сплеск підтримки кандидатури п. Омельченка місцевими партійними організаціями, хоча передбачається, що столичні вибори будуть «безпартійними». Очевидно, голові міськадміністрації було потрібно довести основним опонентам, що він може розраховувати не тільки на всенародну любов і підтримку підприємств і громадських структур Києва, а й здатен «взяти» і політичні партії. Швидше за все, ця демонстрація політичних мускулів призначена персонально Григорієві Суркісу, котрий не встигши оголосити себе кандидатом у мери, одразу ж розкритикував з усіх доступних йому телеекранів реконструкцію Хрещатика — предмет особистої гордості Олександра Олександровича. Така могутня інформаційна підтримка «київського походу» Г. Суркіса, як і нападки самого Григорія Михайловича на главу міськадміністрації, можуть бути підтвердженням того, що позиції «холдингу» вже не такі сильні як колись. Однак Омельченко вирiшив перестрахуватися, i доказом може служити звернення до киян коаліції «Наш мер — Олександр Омельченко» з проханням підтримати 30-го травня кандидатуру нинішнього градоначальника. Заяву підписали представники київських організацій СДС, ЛПУ, НДП, ПЗУ, Руху, УСДП, АПУ та ін. Рада коаліції вже створила у всіх районах штаби на підтримку Олександра Олександровича з метою «направити всі сили» на його перемогу.