Оперета осиротіла

Відійшов у вічність головний балетмейстер столичного Театру оперети Олександр Наумович Сєгал. В українському мистецтві він був унікальною особистістю — «аксакалом хореографії», ще в 90 років служив на бойовому творчому посту!

Свій творчий шлях починав разом з Павлом Вірським, працював у Київському театрі опери та балету, був головним балетмейстером у ансамблі танцю ім. П. Вірського, стояв у витоків національних хореографічних традицій. Олександр Наумович здійснив постановку понад 50-ти вистав, а його трудовий стаж нараховує 75 років (30 з них він віддав Київському театру оперети)! Остання робота майстра — мюзикл «Сорочинський ярмарок» за Гоголем.

— Я завжди любив оперету, хоча це зовсім не легкий, як часом здається глядачам, жанр, — розказав О. Сєгал в останньому інтерв’ю «Дню», яке дав минулого року. — В опереті виступають універсальні актори, які повинні все вміти на сцені: добре співати, танцювати, грати.... Мене дуже радує, що критики завжди відзначають високопрофесійний балет і чудову пластику наших акторів. Наш балетний колектив в основному молодий, серед них є дуже талановиті люди. Вік танцюристів недовгий, і щоб добре виступати на сцені, потрібно щодня займатися тренінгом. Танець — це праця: копітка, але прекрасна. Танець я люблю і займаюся ним усе життя (з 1937 року). Сам танцював, був солістом, а потім став балетмейстером. До речі, в Національній опері України досі йдуть вистави, для яких я ставив танці: «Запорожець за Дунаєм» (ми працювали разом із Вірським), «Наталка Полтавка»; ставив танцювальні номери для «Мазепи», «Демона», інші...

Громадянська панахида та прощання з Олександром Сєгалом відбулася в приміщенні його рідного Театру оперети, а поховали митця на Байковому кладовищі у Києві.

«День» висловлює співчуття близьким і колегам Олександра Наумовича.