ОПИТУВАННЯ «Дня»

Дем’ян БОГИНЯ, доктор економічних наук, керівник відділення економіки праці, демографії та рівня життя Інституту економіки НАН України:

— Я чекаю кінця реконструкції з почуттям задоволення. Київ — європейська столиця, а, відповідно, повинна виглядати належно. Я вважаю, що столична адміністрація немало зробила для цього й продовжує робити далі. Але одночасно існує інший ешелон проблем. Це, насамперед, стосується автотранспорту. По-перше, у Києві колосальна кількість машин, технічний стан яких представляє велику загрозу для і без того не найкращої екологічної ситуації в місті. Також важливим аспектом проблеми є автостоянки, з якими у столиці практично у кожному районі виникають чималі труднощі. На мій погляд, у місті не вистачає дитячих майданчиків та чистих і приємних дворів. Але, незважаючи на все це, реконструкція в центрі Києва була просто необхідною, оскільки місто повинне стати кращим, ніж раніше.

Євген ГОЛОВАХА, доктор філософських наук, головний науковий співробітник інституту соціології:

— Завжди приємно, коли після хаосу приходить порядок. Напевно, з таким почуттям Господь чекав останніх днів створення світу. Моє ж ставлення до реконструкції не можна визначити однозначно. На мій погляд, якщо її розцінювати з того погляду, що вихід з економічної кризи завжди ознаменовується будівельним бумом, то це, безумовно, позитивний момент. Але якщо ж реконструкція — це помпа до ювілею Незалежності, то тоді, я вважаю, що ці зусилля і кошти можна було б спрямувати на інше. Критерієм оцінки у цьому випадку може послугувати тільки подальший розвиток будівельної галузі. Безумовно, реконструкція у центрі створила масу незручностей, але якщо оцінювати реконструкцію з погляду економічних реалій, то будувати треба — більше і краще.

Галина РОДІНА, перший заступник редактора газети «Книжник- ревю»:

— Я очікую кінця реконструкції з почуттям радості. Київ на очах покращується. За п’ять років центральні вулиці повністю перетворилися й стали чистішими. Але проте, на мій погляд, існує ще ряд проблем, які вимагають невідкладного рішення. Це, насамперед, дороги, якість яких, на жаль, залишає бажати кращого (наприклад на Подолі). Хотілося б також, щоб реконструкція торкнулася не тільки центральних вулиць, але й периферії, яка тiльки є яскравою картинкою Києва п’ятирiчної давнини.