«Пам’ятки рятують правильні гроші»

Проєкт порятунку пам’яток стане частиною національної програми «Велике будівництво». Як поінформував міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, велике відновлення в культурі стартує у 2021 році. До переліку включених у програму об’єктів увійшли Національний художній музей України, заповідник «Качанівка», Бережанський замок, оборонні мури в Жовкві, палац Потоцьких в Одесі, Підгорецький, замок, Хортиця, Миколаївська обсерваторія, Софія Київська, заповідники «Чернігів стародавній» та «Стара Умань», замок Любарта у Луцьку.

«Уперше за 30 років незалежності ми реально зможемо відновити історико-культурну спадщину. Яка, подекуди, в критичному стані — занедбана й напівзруйнована», — зазначив Олександр Ткаченко.

Звісно, такий проєкт — на часі. Роками громади просять місцеву владу взятися за консервацію чи відновлення місцевих туристичних родзинок. Нещодавно мешканці містечка Ізяслав розповіли у соцмережах, що впала ще одна стіна у палаці Сангушків. Кілька років поспіль місцева ініціативна група доглядає за замком і просить місцевих чиновників виділити кошти на його порятунок. Усе безрезультатно. Чи увійдуть подібні об’єкти до сотні обраних, теж невідомо, а таких по Україні сотні.

До речі, включити до проєкту «Велике будівництво» пункт «Велика реставрація» нещодавно просила у відкритому зверненні до Володимира Зеленського президентка Фонду гуманітарного розвитку України Наталія Заболотна. «Ми країна замків та палаців, більшість з яких вже зникли з культурного ландшафту, а решта лежить у руїнах. Лише одиниці культурних об’єктів за багато десятиліть були відреставровані й модернізовані. Тому варто було б обговорити план прокладання доріг, аби вони вели не лише із пункту А до пункту Б, а й спеціально до історико-культурних об’єктів, що сприяло би розвитку зеленого туризму та процвітанню громад, які б, напевно, спромоглися відкрити нові бізнеси за рахунок розвитку туристичної інфраструктури — готелів, кав’ярень, заправок, сувенірних крамниць», — пояснювала у листі пані Наталя.

Про розвиток туристичних маршрутів та, власне, громад, котрі мають культурні об’єкти на своїй території, говорить також і міністр. Але з яких саме пам’яток почнуть цю програму і скільки коштів буде виділено, на сайті відомства та на ФБ-сторінці міністра наразі немає даних. Проєкт ще розглядається іншими міністерствами, за словами Ткаченка, його презентація відбудеться найближчим часом.

Голова Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Кролевець розповів «Дню», що йдеться про один мільярд гривень: «Кошти великі, але реставрація та відновлення — це завжди актуально. Інша справа, хто це буде робити, у нас майже знищена сфера реставрації. Існує такий неписаний закон, що великі гроші руйнують пам’ятки, а рятують їх правильні гроші. Повинні бути щорічні правильно вивірені гроші. Реставрації має передувати розробка реставраційних завдань. Можливо, на якісь об’єкти треба терміново виділити кошти на протиаварійні роботи, далі слід готувати науково-проектну документацію. Тобто фінансування повинно мати поступово наростаючий характер. У нас нема таких програм. Я сумніваюся, що в міністерстві є люди, які знаються на музейно-реставраційній справі. Вони хороші менеджери, але вони не знають теми, над якою здійснюють менеджмент».

 У таких випадках за рухом коштів та їхнім призначенням стежить громадський сектор. При Мінкультури працює громадська рада. Та через карантин вона досі не відновила свою роботу.