Пам’ятник митрополиту Тимофію Щербацькому відкрито на його батьківщині
В селі Щербанівці Обухівського району Київської області відкрито пам’ятник митрополиту Київському і Галицькому Тимофію Щербацькому. Чин освячення пам’ятника очолив архієпископ Агапіт із собором духовенства релігійних громади православної церкви України Обухівського району. В урочистостях взяли участь і виступили: скульптор Михайло Горловий, представники органів місцевої влади, громадських організацій, історики. Патріотичними піснями завершив захід народний артист України Тарас Компаніченко.
Ініціативу спорудження пам’ятника митрополиту Щербацькому підтримали та допомогли втілити в життя громадські організації «Народний музей України» та «Музичний батальйон» в рамках проєкту «Українська історія в камені».
Митрополит Тимофій Щербацький – історична постать ХVIII століття. Його ім’я тривалий час замовчувалося, або про нього поширювалися суперечлива інформація. Проте він залишила свій яскравий слід оборонця прав і свобод українського духовенства в умовах політичного, економічного та духовного тиску окупаційної російської влади.
Тимофій Щербацький на посаді Київського митрополита у середині 1700-х років показав себе успішним менеджером, здатним реалізовувати великі проєкти: упорядкування Софійського монастиря, реформа навчального процесу в Києво-Могилянській академії, завершення будівництва Лаврської дзвіниці, укріплення лаврських пагорбів над печерами. Він здійснив багато просвітницько-видавничих проєктів. При ньому Київська Лавра стає місцем паломництва ченців із Балкан (болгари, серби, македонці та ін.), які навчалися тут архітектурі, друку книг, писанню ікон тощо.
У 1751 р. митрополит Щербацький подав клопотання у Святійший Синод про відновлення привілеїв Київського митрополита. Це викликало обурення і подальші проблеми в його кар’єрі.
Про постать Т. Щербацького вийша низка матеріалів українських істориків-релігієзнавців у всеукраїнській газеті «День».
Спорудження пам’ятника Тимофію Щербацькому – свідчення чергового повернення української історичної постаті на рідну землю з вікового «московського полону».
