Парад віртуозів

«Україна шукає таланти», «Україна має талант» — ці слогани нині в усіх на слуху. Та, напевно, варто було би додати ще й такий: «Україна плекає таланти», вона їх ретельно «вирощує», опікується ними з малечку й поступово, з плином часу, успішно виводить ці юні таланти на європейські й світові мистецькі орбіти. Зрештою, йдеться про унікальний з багатьох поглядів Міжнародний конкурс піаністів пам’яті Володимира Горовиця у категорії «Горовиць-Дебют» та молодшій групі, який щойно вже вдев’яте резонансно пройшов у Києві. Цього року приймали участь юні виконавці з 14 країн світу: Великої Британії, Канади, Китаю, Латвії, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, США, України, Франції, Швейцарії та Японії. Нагадаю, на світовій конкурсній арені «Горовиць-Дебют», як версія однотурного змагання, вперше з’явився ще 2000-го року. Саме ця модель якнайкраще мала відповідати перспективній ідеї організаторів конкурсу. Насамперед вона надає можливість розпізнати справжній талант майбутнього віртуоза вже в юному віці. Адже опікуючись юними піаністами змалку, постійно супроводжуючи їх у мистецькому зростанні, значно легше виводити молодих артистів на зіркову стежину світового фортепіанного виконавства.

Конкурс пам’яті Володимира Горовиця привертає до себе увагу професіоналів — піаністів — учнів і викладачів спеціалізованих й мистецьких шкіл, педагогів музучилищ і професорів музичних вишів із різних країн. Нині до складу журі входили: Валерій Козлов, професор НМАУ ім. П.Чайковського (голова журі), Валіда РасуловаСук, професор школи музики в Нью-Йорку (США), Грехем Скотт, завідувач фортепіанного відділу Королівського коледжу музики (Велика Британія), Барбара Щепанська, професор Вищої школи ім. Р. Шумана (Німеччина), Лев Шугом, народний артист Російської Федерації, ректор і професор Саратовської консерваторії ім. Л. Собінова.

УКРАЇНСЬКІ ВИКОНАВЦІ СТАЛИ ПЕРШИМИ В КОМАНДНОМУ ЗАЛІКУ

Цього року форум став «проривним» по багатьох параметрах. Насамперед він засвідчив гучний успіх юних українських виконавців у «командному заліку»: загалом вони отримали у різних номінаціях 17 нагород! — найбільше число у списку призерів. Можливо, серед цих «зірочок» за кілька років ми помітимо вже справжніх дорослих «зірок» на європейському або й навіть світовому небосхилі: Микита Бурзаніца, Ерік Ткаченко, Анна Наконечна, Микола Пушкарьов, Марія-Луіза Плєшакова, Катерина Хомякова, Олексій Канке та інші. Це дало привід членам журі із захопленням говорити про виняткову обдарованість й майстерну підготовку українських піаністів. Так, Валіда Расулова-Сук зазначила, що «Україна є особливою країною, де так багато талановитих дітей і «вони ростуть як гриби».

А Грехем Скотт зізнався, що для нього робота у складі журі залишила незабутні враження від високої майстерності, зрілості виконавства, що є дивовижними, зважаючи на юний вік виконавців. Барбара Щепанська зауважила, що дуже цікавим й корисним було познайомитися з мало відомою (поки що) фортепіанною музикою українських композиторів. Мабуть, символічно, що Приз Міністерства культури України «За виконання твору українського композитора Мирослава Скорика — Концерту № 1» отримав киянин Микита Бурзаніца, а шестирічна Цзан Сіжань з Китаю — найменша учасниця турніру, якій вручили приз «Надія» — заграла п’єсу «Український танок» Михайла Степаненка.

Водночас справжньою «експансією» у нинішньому змаганні постали блискучі перемоги представників китайської та японських піаністичних шкіл у молодшій групі. Цао Болай (Китай), золотий призер, вразив і суддів, і публіку витонченою, шляхетною інтерпретацією фортепіанного Концерту В. А. Моцарта, феноменальною технічною досконалістю під час виконання супервіртуозної «Тарантелли» Ф. Ліста, еталонною довершеністю гри. Тянь Юань Лю і Вань Іньо (Китай) — володарі 2-ї й 3-ї премій полонили зрілістю емоційного донесення образного змісту «дорослих», технічно надзвичайно складних творів Ф. Ліста (Рапсодія № 12), К. Дебюссі («Фейєрверк»), Р. Щедріна. Мацуда Канон, лауреат 3-ої премії (Японія), що є представницею московської піаністичної школи вразила всіх присутніх неабияким темпераментом, підкоряючою щирістю й блискучою віртуозністю гри, достойної самого В. Горовиця.

Цікаво, що на конкурсі працювали і незалежні експерти — студентське журі, яке вручило свій приз юному швейцарському піаністу Бюркі Сімону.

КОНЦЕРТНИЙ «БАРТЕР»

Журі було одностайним й у високій оцінці організації й проведення конкурсу: наголошувалося на бездоганності, злагодженості усіх ланок цього складного механізму, яким є цей престижний конкурс на чолі з його незмінним генеральним директором Юрієм Зільберманом. А європейський стандарт турніру унаочнився й транслюванням двох останніх турів у режимі online в інтернеті.

Високий креативний потенціал Конкурсу кожного року підтверджується його новими ініціативами, що утворюють навколо нього потужне мистецьке енергетичне поле із виходами далеко за межі України. Так, ще 1998 року при ньому було започатковано «Школу виконавської майстерності», що згодом дістала назву Міжнародної «Літньої музичної академії». Власне, й улюблена киянами давнішня традиція проведення концертних виступів на літньому майданчику Центрального парку культури й відпочинку на схилах Дніпра просто неба завдячує своїм поновленням саме Конкурсу В. Горовиця. Кроскультурний контекст цих заходів є надзвичайно промовистим: під час вже 13-ти Міжнародних фестивалів «Київські літні музичні вечори» відбулося близько 350-ти концертів за участю 786 солістів та 166-ти колективів із майже 30-ти країн. Саме численні ініціативи Конкурсу стали 2004 року найпереконливішим аргументом на користь затвердження його членства у Всесвітній федерації міжнародних музичних конкурсів (WFIMC). І вже за рік цією організацією було підтримано наступну ініціативу Конкурсу — проведення фестивалю «Віртуози планети», до участі в якому пропонувалося запрошувати лауреатів міжнародних конкурсів — членів WFIMC. Наші юні переможці активно включаються в загальносвітові культурні процеси, отримуючи унікальну можливість гастролювати у різних куточках планети. Своєрідний концертний «бартер» відбувається між лауреатами Конкурсу пам’яті Володимира Горовиця й переможцями багатьох світових конкурсів, зокрема у Данії, Нідерландах, Норвегії, Іспанії, Італії тощо. Як стверджують міжнародні експерти, концерти фестивалю «Віртуози планети» належать до кола найпрестижніших культурних акцій в Україні.

— Наша країна сьогодні є однією з провідних конкурсних країн, — підкреслив піаніст, композитор, професор НМАУ Михайло Степаненко. Нині у нас діють конкурси, що носять імена найвидатніших постатей минулого сторіччя — Миколи Лисенка, Сергія Прокоф’єва, Святослава Ріхтера, Василя Барвінського, Володимира Горовиця. Для нас є надзвичайно важливим, що Україна стає центром, який притягує піаністів дуже високого професійного рівня. Адже сюди приїздять виконавці, які нерідко вже до того неодноразово отримували лаври переможців у багатьох світових змаганнях. Водночас у нас прагнуть «засвітитися» не лише піаністи дорослої групи, які вже сформувалися як зрілі виконавці й набули, так би мовити, міжнародного «зіркового» статусу. Для багатьох юних українських талантів саме Конкурс пам’яті В. Горовиця стає своєрідним трампліном на шляху до вершин світового фортепіанного виконавства. У рамках цього багатоетапного за структурою змагання поступово розкривається їхній виконавський потенціал і пунктиром накреслюється чітка перспектива становлення майбутньої артистичної індивідуальності.