Пацієнти Криму — без ліків
Або Чому українські громадські організації, які опікуються ВІЛ-інфікованими, бойкотують міжнародну конференцію в Москві
Близько десяти громадських організацій та благодійних фондів, які впродовж останніх років займаються питаннями ВІЛ-інфікованих людей, заявляють про свою відмову від участі в IV Міжнародній конференції з питань ВІЛ/СНІДу у Східній Європі та Центральній Азії, що запланована на 12—13 травня у Москві. Серед тих, хто бойкотує, також Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань. Свою позицію тут пояснюють агресією Росії, втім, що означає таке рішення, власне, для пацієнтів?
Як пояснюють експерти, неучасть у такому заході в Україні ні на що не вплине. А от присутність військових у Криму ставить під загрозу лікування ВІЛ-інфікованих, які отримують необхідні препарати з материкової частини України. І це стало ще одним аргументом, чому до Москви наші експерти не поїдуть.
«Наша позиція не могла бути інакшою, адже через війська в Криму зараз проблеми з постачанням ліків для ВІЛ-інфікованих. 800 пацієнтів не можуть отримувати препарати замісної терапії. Понад чотири тисячі ВІЛ-позитивних лікуються по програмі антиретровірусної терапії. Я не впевнений, що коли Крим опиниться під владою Росії остаточно, то цих людей одразу лікуватимуть», — каже Андрій Андрушків, експерт «Всеукраїнської мережі ЛЖВ».
Основне завдання конференції — обмін досвідом у боротьбі з епідемію СНІДу. Оскільки з-поміж країн-учасниць наша держава лідирує (за останній рік рівень захворюваності на СНІД зменшився на 7% порівняно з 2012 роком), тож говорити було б про що. Мінуси від відмови української сторони, так чи інакше, стосуються Росії, де профілактика ВІЛ-СНІДу не має таких успіхів, як в Україні, а багато програм, які впроваджуються у нас, у РФ взагалі відсутні.
«В Україні, наприклад, давно діє програма щодо замісної підтримувальної терапії для наркозалежних людей, яка дає змогу знизити рівень інфікування і проводити профілактику, — відзначає Олена Девіс, голова правління ВБФ «Коаліція ВІЛ-сервісних організацій». — У Росії цього немає, заборонена метадонова терапія, а ми можемо показати докази, як ця програма зменшує інфікування серед населення. У Росії зараз епідемія ВІЛ/СНІДу, держава мало підтримує неурядові організації й мало з ними співпрацює, на відміну від України. Також у РФ діють закони, які переслідують гомосексуальних людей, що унеможливлює профілактику серед цієї категорії населення, які теж є у групі ризику».
До речі, реакція на таку заяву України виявилась неоднозначною. Частина російських організацій поставилася до цього з байдужістю, а частина — шкодує, що така можливість обміну досвіду втрачена.
«Російські колеги з громадських організацій написали мені, що відмова від участі в конференції нібито вимагається нашим урядом, але це неправда, бо це ініціатива наших неурядових організацій спільно з державними органами, — доповнює Олена Девіс. — Нашу позицію російські колеги вважають неправильною, і, знаєте, я відчула у цьому листі агресію чи нерозуміння того, що відбувається в Україні».
У конференції мають брати участь ще Грузія, Вірменія, Азербайджан, Білорусь, а також міжнародні спеціалісти. Чи зміниться позиція наших неурядових спільнот, якщо до травня ситуація поліпшиться, експерти сумніваються. А іноземних колег закликають підтримати позицію української сторони й відмовитися від зустрічі в Москві.
