Пенсіонери і МВФ...

Першого дня липня Президент Віктор Янукович спрогнозував, що закон про пенсійну реформу буде ухвалений в цілому до кінця нинішньої сесії Верховної Ради, оскільки з ним не «можна затягувати». Однією з причин цієї вказівки глави держави, як відзначають інформагентства, є те, що рівень пенсій у країні залишається низьким. (Можна подумати, його комусь збираються підвищити.) Але, мабуть, не тільки і не стільки поганий соціальний стандарт примушує Януковича квапитися. Логічно передбачити, що сьогодні Президента більш за все непокоїть зовсім інше — аби визначитися щодо виділення Україні чергового траншу за програмою stand by, Міжнародний валютний фонд вимагає від української влади, зокрема, ухвалити до середини липня закон про пенсійну реформу.

Чи подіє цього разу на парламент вказівка Президента? Голова Верховної Ради Володимир Литвин іще кілька днів тому не демонстрував ніякого нетерпіння. «Я ставлю питання в такій площині, — говорив він. — Потрібно дивитися, що приймати, а не темпи, аби прийняти до завершення сесії». І доповнив: «Я такого завдання, як голова Верховної Ради, не ставлю. Коли буде зрозумілий і прийнятний закон, тоді його й розглядатимемо».

«Проект закону про пенсійну реформу розглядатиметься тоді, коли він буде готовий», — говорив спікер через декілька днів на прес-конференції, враховуючи «тотально негативне ставлення до цього закону» і посилаючись на 1100 поправок до нього, які належить обробити юристам Ради. Але вже ставив завдання — розглянути у четвер на вечірньому засіданні. «Будемо працювати стільки, скільки потрібно: в п’ятницю, значить у п’ятницю, в суботу — значить у суботу, в неділю — значить у неділю, в понеділок — значить у понеділок. Я не бачу тут абсолютно ніякої проблеми, якщо потрібно приймати відповідальні рішення, то потрібно відповідально розглядати», — створював стимули і задавав темп Литвин, хоча й не виключав, що парламент підтримає взаємовиключні норми і «закон роз’їжджатиметься». «З одного боку, технологія — розірвати цей закон, — аналізував Литвин аргументи його противників. — З іншого боку, —політичне несприйняття, в основі якого лежить бажання заручитися підтримкою людей перед виборами».

«Але ми повинні ухвалити цей закон», — повторив спікер врешті-решт установку Президента. На жаль, і в народі мало хто вірить, що спроби протистояти пенсійній реформі в нинішньому її вигляді можуть мати успіх. «Рішення вже прийняте», — стверджує політолог Володимир Фесенко.

Тим часом опозиція розуміє, що саме цей закон, як жоден інший, може допомогти їй наростити рейтинги. Партія «Наша Україна» не тільки закликає Раду проголосувати проти нього, а й почати роботу над пенсійною реформою заново. Заступник голови Верховної Ради Микола Томенко (БЮТ-«Батьківщина») ставить пенсійну реформу в ряд антинародних законопроектів, спрямованих на «радикальне скорочення соціальних пільг», і передбачає, що опозиція буде, з одного боку, контролювати присутність (депутатів під час голосування. — Авт.) і законність розгляду законопроекту, а з іншого — спробує хоча б ослабити в законі пенсійний тиск...

Прагнучи вплинути на рішення погоджувальної ради, де обговорювалося питання про внесення пенсійної реформи до порядку денного, під стінами будівлі з банею проходив нечисленний пікет лівих профспілок. У листівках, які вручалися перехожим, за приклад українцям ставилися Греція й Велика Британія, де відбулися радикальні виступи проти таких реформ.

Але Україна, на щастя, не Греція, що стоїть перед дефолтом. У країні ще є резерви терпіння й резерви економіки, здатні уберегти її від потрясінь, хоча утиск прав військових пенсіонерів, а також інших силовиків створює для країни особливі ризики. І, думається, Верховній Раді слід зайнятися не лише косметичним ремонтом хисткої будівлі нинішньої пенсійної реформи, але й прислухатися до розумних стратегічних пропозицій, спрямованих на те, аби створити для неї надійну економічну основу. Наприклад, Національний форум профспілок України роз’яснює, що нинішня реформа зачіпає не тільки окремі категорії майбутніх пенсіонерів, але й усіх тих, хто вже й сьогодні живе на скромні пенсії. НФПУ пропонує як органічну складову пенсійної реформи ухвалити і здійснити програми створення робочих місць, збільшення заробітної плати і тривалості життя, своєчасної і легальної виплати зарплати.

Але це, зрозуміло, справа не одного дня. Тоді як кредит МВФ, на що вказують небезпідставні стратегічні розрахунки влади, потрібен країні вже сьогодні, аби застрахуватися від сюрпризів, які можуть піднести коливання світової економіки. Виживатимемо за рахунок пенсіонерів?