Перекрили «кисень»

За ковідом не можна забувати про інші хвороби — на цьому наголошували медичні експерти ще на початку пандемії. Профілактика, рання діагностика та своєчасне лікування у повному обсязі — це ті речі, без яких зберегти здоров’я населення неможливо, навіть якщо суттєві корективи вносить коронавірус. Проте Україна, яка має тисячі онкохворих та працієнтів із хворобами серцево-судинної системи, котрі лідирують серед причин смертності населення, замість того, щоб шукати механізми підтримки цих пацієнтів під час поширення COVID-19, обмежує їм доступ до лікування.

Від 9 листопада українським лікарням заборонено проводити планові госпіталізації. Про це заявив головний санітарний лікар Віктор Ляшко, пояснюючи, що Україна переходить до другого етапу реагування на коронавірус. Відтепер лікарні можуть приймати тільки ургентних хворих. Дозволяється госпіталізація вагітних та породіль з новонародженими, надання паліативної допомоги та лікування онкохворих у спеціалізованих відділеннях. Загальними словами МОЗ описує, що також дозволяється невідкладна чи термінова госпіталізація, якщо внаслідок перенесення існує значний ризик для життя або здоров’я людей. Усі ці умови та обмеження діють у регіонах, де визначено помаранчевий рівень епідеміологічної небезпеки. Що можна робити лікарням у червоних зонах, пояснень нема. І як саме лікарі будуть вирішувати, чиї життя рятувати, а кому відмовляти?

Під виглядом другого етапу реагування на ковід лікарів фактично змушують до «сортування» пацієнтів. Про це у МОЗ не кажуть вголос, але саме про це розповідають громадські та пацієнстькі організації. До речі, більшість із них, незалежно від того, чи підтримували, чи критикували медичну реформу, у своїй позиції зараз одностайні.

«Скасування планових операцій — це загроза для життя тисяч українців, — коментує голова ГО «Національний рух «За трансплантацію» Юрій АНДРЄЄВ. Так вважає більшість пацієнтів та лікарів. — Це означає, що без медичної допомоги залишаються тисячі пацієнтів, у тому числі онкохворі та ті, хто потребує трансплантацій. Я хочу нагадати українському уряду, що саме він несе відповідальність за провалені протиепідемічні заходи. За вісім місяців не організували тестування населення, підготовку медичних закладів, забезпечення лікарень киснем. Замість реальної роботи лише пустопорожні обіцянки та напівзаходи, від яких простим людям стало тільки гірше. Та за розкрадений коронавірусний фонд можна було побудувати десяток висококласних лікарень, розгорнути додатково сотню лабораторій, закупити мільйони реагентів і масово протестувати населення, як це роблять в інших країнах, зупинивши поширення коронавірусної інфекції. А тепер ще й отримаємо повний провал лікування інших захворювань, ранньої діагностики. Що робити, якщо у людини не діагностований рак? А якщо перша стадія, чекати, поки буде четверта, остання? Пацієнту чекати, поки відкриється кровотеча, відірветься тромб? Та на якій взагалі підставі органи державної влади, чиновники на нашому повному забезпеченні вирішили, що можуть безкарно порушувати Конституцію України, де чорним по білому написано, що кожен українець має право на необхідну своєчасну медичну допомогу».

У таких непростих умовах у Всеукраїнській раді захисту прав та безпеки пацієнтів рекомендують лікарям оформляти планові операції як екстрені (зробивши попередньо експрес-тест), а пацієнтам — збирати документи про відмову у плановому лікуванні та звертатися в суд.

На жаль, чим далі, тим більше додається ризиків: лячно не лише від того, що з ковідом можна потрапити у наші неідеальні лікарні, а й від того, чи візьмуть на лікування взагалі в екстреній ситуації.