Перемога Президента чи лівих?

Згоду Верховної Ради на призначення прем'єр-міністром України Велерія Пустовойтенка Президент України Леонід Кучма може вважати своєю першою серйозною перемогою нинішнього року. Фактично він отримав цю згоду "задарма", ніяк публічно не відреагувавши на виключно жорсткі попередні вимоги, висунуті низкою фракцій та груп. Передусім відносно відхилених ним раніше законопроектів - про Кабмін, при вибори тощо. Стосовно ж залаштункових угод (котрі найшвидше мали місце), то вони, як свідчить практика, можуть або виконуватися, або не виконуватися - залежно від обставин чи доброї волі.

Однак перемога Л. Кучми містить декілька "ложок дьогтю". Рішення парламенту про згоду було підтримано мінімальною кількістю депутатів - 226. Це означає, що становище нового уряду виключно хитке. Основні політичні сили можуть дистанціюватися від діяльності нового прем'єра і Кабміну, всіляко проявляти свою опозиційність.

Крім того не виключено, що можуть святкувати перемогу і ліві. Передусім комуністи і прогресивні соціалісти, котрі вимагали, щоб Президент особисто очолив Кабмін. Хоча формально парламент таку постанову відхилив, однак загальновідомо, що ближче за Валерія Пустовойтенка до Президента знаходиться хіба що Володимир Горбулін. Цілком очевидно, що Леоніду Кучмі доведеться повною мірою розділити з новим прем'єром увесь тягар реальної відповідальності за ситуацію в країні, котра знаходиться, на думку самого Президента, у глибокій кризі.

Голова Верховної Ради Криму вважає: ""Добре, що Верховна Рада підтримала пропозицію Президента. Це дає надію, що скінчаться чвари й почнеться конструктивна робота двох гілок влади".

Лідер Партії економічного відродження Володимир Шевйов переконаний, що В.Пустовойтенко - "сильна фігура, спроможна в тандемі з Президентом серйозно проводити реформи". Леонід Кучма, вважає В. Шевйов, дістає змогу діяти рішучіше, знаючи, що поруч із ним "чоловік, котрому можна довіряти".

Екс-віце-прем'єр кримського уряду Андрій Сенченко відзначає, що на один з елементів нестабільності в Україні поменшало: "Пустовойтенко відмінно знає людей і проблеми Криму, відчуває його перспективи і, спираючись на цей фундамент, може серйозно коригувати процеси в автономії".

Один із керівників місцевої влади на умовах анонімності висловив припущення, що з огляду на відомі непрості стосунки Анатолія Франчука й Валерія Пустовойтенка кримська виконавча влада може втратити " переважні позиції, які будувалися на особистих неформальних відносинах із Кабміном України".

Різке несприйняття висловив лідер комуністів Леонід Грач: "З накрапленої колоди витягли останнього туза, на якого марно розраховує той, хто розкладає пасьянс. Політичне керівництво України завжди мало пристрасть до футболу, але ніколи не призначало "головних футболістів" очолювати за сумісництвом уряд. Президент уже вкотре показав, що підбір кадрів за принципом кумівства й земляцтва - це його кредо, а Верховна Рада продемонструвала наплювацьке ставлення до проблем, які мучать народ, позаяк пішла на чергову змову, знаючи, що ні зарплат, ні пенсій, ні реформ не буде через непрофесіоналізм виконавчої влади".

Проте більшість кримських політиків, схоже, скоріше поділяють точку зору, висловлену екс-прем'єром, керівником руху "Крим - наш дім" Аркадієм Демиденком. "По-перше, сьогодні немає оптимальнішої кандидатури, аби врівноважити сили Президента й Верховної Ради, по-друге, Пустовойтенко - досить прагматично налаштований і реально мислячий керівник, котрий пройшов серйозну школу управлінської роботи. І найголовніше, що на відміну від попередника, він розбирається в людях і цінує людей".

Тетяна КОРОБОВА, Сімферополь