Перемоги «Молодості» — від «Трамвая № 9» до «Бійні»
32-й Міжнародний кінофестиваль «Молодість» закінчився показом антивоєнного фільму Андрона Кончаловського «Будинок дурнів» у палаці «Україна». Цікаво, що фільмом відкриття був історико- батальний «Богдан Хмельницький». Таке «східнослов’янське» обрамлення, однак, не повинне вводити в оману. Цього разу «Молодість», як в її кращі роки, чітко підтвердила свій істинно міжнародний статус.
Насамперед, це стосується персональної присутності на фестивалі трьох культових режисерів різних поколінь: естета і соратника Фассбіндера, швейцарця Даніеля Шміда; великого документаліста-шестидесятника Альберта Майслеса; і, нарешті, улюбленця актуальної арт-хаусної критики, який прославив кіно своєї рідної Південної Кореї, Кім Кі Дука, як голови журі.
Власне, рішення основного журі й складали головну інтригу вечора в «Україні». Нагороди вручалися в трьох головних категоріях — повнометражного, короткометражного і студентського фільму, також — приз глядацьких симпатій, приз імені Іва Монтана (найкращому актору чи актрисі) і, звичайно, гран-прі «Скіфський олень».
Результати нагородження на будь-якому фестивалі майже ніколи не удостоюються всезагального схвалення: завжди знаходиться чимало тих (в основному, серед преси), у кого рішення журі викликають здивування, яке переходить у лють. Причому, чим ближче до головних призів, тим сильніша реакція відторгнення.
Проте у одного з призерів — українського мультфільму «Йшов трамвай №9» — недоброзичливців, мабуть, практично не було ні серед глядачів, ні в професійному середовищі. Чарівна пластилінова анімація принесла випускнику Київського театрального інституту Степану Ковалю Приз глядацьких симпатій (часи швейцарської фірми «Раймонд Вейл» вартістю $2 тис.) і першість у категорії короткометражних фільмів (субтитрування фірмою «Лазер Відео Титр» на суму $2500).
Такою ж безсумнівною була і перемога у своїй номінації документальної п’ятнадцятихвилинки «Cantanda la Vida» (Німеччина). Обдарований дует Інеса Томсена і Вольфа Маркуса Гоппнера отримав чудову підмогу для зйомок наступного фільму — кіноплівку «Кодак» на суму $2500.
Менш однозначно виглядало присудження призу ФІПРЕССІ болгарської «Рапсодії в білому» (режисер — Тедді Москов). Сумбурна, не завжди смішна комедія мала лише одне безперечне достоїнство — гру Майї Новосельської в головній ролі актриси лялькового театру. Цю роботу й було відмічено призом імені Іва Монтана (1000 євро для найкращої актриси фестивалю).
Ще один глядацький приз — «Дон Кіхот» від Федерації кіноклубів — дістався датському поєднанню детектива і мелодрами «Точка зору» (режисер Томас Гісласон), що також досить несподівано, враховуючи безперечні симпатії залу до не менш сльозоточивих ірландських «Диско- свинь» (режисер — Кірстен Шерідан, третє місце в рейтингу симпатій) чи переповненої візуальними ефектами угорської «Гикавки» (режисер — Палфі Гьоргь, спеціальний диплом журі).
У повнометражній категорії змагалися п’ятнадцять стрічок. Незважаючи на участь досить сильних суперників — серед яких, насамперед, варто назвати британську «Це не пісня про любов» (режисер — Біллі Елтрінгхем) — перемогла претензійна «Бійня» (Франція — Бельгія — Іспанія — Швейцарія). $2500 дісталися 29-літній Дельфін Гляйзе, яка спробувала в своєму повнометражному дебюті освоїти естетику абсурду.
Ну, а розколов фестивальну громадськість, як і годиться, гран-прі. «Скіфський олень» і $10000 дісталися швейцарській молодіжній драмі «Утопія блюз» (режисер Стефан Хаупт). Очевидно, шукання юного музиканта, який то божеволіє, то рветься в поп-зірки, чимось глибоко вразили серця фестивального ареопагу. Цільова аудиторія фільму — тобто, власне, молодь, — схоже, залишилася до переживань швейцарських ровесників байдужою.
Про те ж, наскільки вдався сам фестиваль, читайте в найближчих номерах нашої газети.
