Перша поразка Валерія Газзаєва

Це мало колись статися. Футбольних команд, які не програють, не існує. Тому серія із дванадцяти ігор поспіль без поразок, якою розпочав свою роботу в «Динамо» російський фахівець Валерій Газзаєв, мала б рано чи пізно перерватися. Ось вона й перервалася. У Барселоні.

Сталося так, що перед виїзним поєдинком групового турніру Ліги чемпіонів проти чи не найсильнішою футбольною командою світу, в динамівців не було хоча б приблизно співставних за рівнем суперників. При всій повазі до українських «Ворскли» та «Металіста», які грали з «Динамо» на рівних, при всьому розумінні великого потенціалу російського «Рубіна», з яким динамівці грали перший матч чемпіонської ліги, жоден із попередніх суперників навіть не наближається класом до «Барселони».

Тож Валерій Газзаєв, вирушаючи на гру до Іспанії, сказав те ж саме, з чого ми почали — команд, які не програють, не буває. Щоправда, малась на увазі поки що непереможна у поточному сезоні «Барселона». Хотілося вірити у те, що «Динамо» таки дасть бій іспанському суперклубу.

Історично такі сподівання були небезпідставними. Остання зустріч цих команд у Лізі чемпіонів завершилася перемогою киян 4:0. Але було це дванадцять років тому, і грало тоді зовсім інше покоління футболістів. Попри це всі у Барселоні, від телебачення та газет, до простих любителів футболу, у день прибуття «Динамо» згадували ту давню гру, захоплено згадуючи про м’ячі забиті Андрієм Шевченком. Єдине запитання, з яким іспанці зверталися до українських журналістів, було запитання про те, чи буде грати Шевченко?

Не можна було сказати, що гра проти «Динамо» викликала у глядачів Барселони величезний інтерес. Організатори навіть дозволили приходити на футбол із торішніми абонементами, аби майже стотисячні трибуни стадіону «Ноу Камп» не залишилось на грі Ліги чемпіонів напівпорожніми. Слід зазначити, що на відміну від вітчизняної публіки, яка ходить на футбол, аби подивитись на іноземних знаменитостей, публіка іспанська ходить дивитись на своїх. А дивитись є на кого. Майже півстоліття за «Барселону» постійно грають кращі гравці світу, за насправді великих зірок клуб платить практично не торгуючись. Тут були і Кройф, і Марадона, і Стоїчков, і Роналдо, і багато інших. Не було хіба що Пеле. Сьогодні за «Барселону» виступають двоє чи не найкращих у світі атакувальних гравці — аргентинець Ліонель Мессі та швед Златан Ібрагімович. Не гірші за рівнем у них і партнери.

Саме проти цієї зіркової компанії, яка з кожною грою додає у рівні свого футболу, мали зіграти чемпіони України. На жаль, приборкати хвилювання і зіграти проти «Барселони» так як він може, серед гравців «Динамо» по-справжньому зумів лише Андрій Шевченко. Інша річ, що може він нині вже не так багато, як колись, і без підтримки команди вже не в стані самотужки вирішити долю гри такого рівня. Решта динамівців виступили не найкращим чином. На кожному місці гравець українського чемпіона виглядав слабше за гравця чемпіона іспанського.

Чи то не спрацював план наших тренерів, чи то суперник виявився сильнішим, ніж про нього думали, але «Динамо» не змогло нічого протиставити «Барселоні». Що казати, коли за усю гру кияни жодного разу не влучили м’ячем у рамку чужих воріт, а володіння м’ячем у виконанні динамівців завершувалось як правило вже на першій передачі партнерові.

Єдине, за що слід подякувати команді Валерія Газзаєва, це зібрана і дисциплінована гра упродовж усього матчу. У протистоянні з нинішньою «Барселоною» цілком можна було «розсипатися» і пропустити велику кількість м’ячів. «Динамо» зберегло концентрацію і уникло принизливого для себе підсумкового рахунку гри. Інша справа, що шансів на перемогу у наших не було жодних. Можна, звісно, пригадати кілька динамівських атак, особливо епізод на двадцятій хвилині, коли м’яч дивом не потрапив у ворота «Барселони». Уявити собі, що забивши гол «Динамо» змогло б за рахунок самовідданості та удачі втримати перемогу. Але навіщо? У футбол нинішнє «Динамо» грає гірше за нинішню «Барселону». Та це сьогодні. Можливо згодом усе зміниться, будуть зроблені вірні висновки, а потім... Ми ж знаємо, що не буває команд, які не програють. Може, програш «Барселони» чекає нас у наступний грі проти «Динамо» вже у Києві? Часу попрацювати над помилками у Валерія Газзаєва та його команди досить. І боротьба у груповому турнірі Ліги чемпіонів по-справжньому лише починається.

Ліга чемпіонів. Груповий турнір. Група F. «Рубін» (Казань, Росія) — «Інтер» (Мілан, Італія) — 1:1. «Барселона» (Барселона, Іспанія) — «Динамо» (Київ, Україна) — 2:0