Пікнік на узбіччі

...Реакція представників «четвірки» не змусила себе довго чекати. Зокрема, лідер фракції СПУ Олександр Мороз назвав пропозиції «двійки» «імітацією доброзичливого прагнення» фракцій «Єдина Україна» і СДПУ(О) до співпраці політичних сил у парламенті». Що ж до перспектив досягнення компромісу, то показовим є факт, що на засідання ініціативної робочої групи з підготовки питання про обрання керівництва комітетів, куди представники «Єдиної України» та СДПУ(О) запросили керівників решти фракцій, жоден із делегатів четвірки не з’явився. Отже, «роботу над помилками» не зроблено, протистояння та нагнітання пристрастей продовжується. Як можуть розвиватися події навколо обрання керівництва комітетів далі, «День» поцікавився у представників обох сторін та експертів.

Юлій ІОФФЕ, народний депутат України, фракція «Едина Україна»:

— Пропозиція, яку зробили фракції «Єдина Україна» та СДПУ(О) — цілком компромісна. Призначаючи керівника комітету, на перше місце слід ставити його професіоналізм. Чи має «четвірка» досить професіоналів, щоб очолити все, на що вони претендують? Іноді складається враження, що дехто з депутатів просто не розуміє, що для того, аби керувати, приміром, паливно-енергетичним комітетом, треба хоча б знати, що таке шахта.

Подальший розвиток подій залежатиме від здорового глузду наших опонентів. Якщо вони збираються займатися тим, для чого їх обрали — тобто працювати, в них нічого не залишається, як погодитись. Якщо ж вони підуть шляхом ескалації протистояння, у блоків «Едина Україна» та СДПУ(О) не залишиться іншого виходу, як спробувати, врахувавши інтереси незалежних депутатів, провести розподіл посад самостійно. А досвід уже є — згадаймо «бархатну революцію».

Микола ТОМЕНКО, фракція «Наша Україна», директор Інституту політики:

— Як на мене, «двійка» і не сподівається, що ми приймемо їх умови. Вони, скоріше, висунули їх заради того, аби потім сказати: «Ну що ж, ми вам пропонували домовитися, ви не погодилися. Тепер ми просто змушені знову шукати 226 голосів!» Пропозиція «Єдиної України та СДПУ(О) — це подальше заведення проблеми в глухий кут та посилення «холодної війни» в парламенті.

Мене дивує тактика «партії влади». Якщо «Єдина Україна» та об’єднані есдеки зацікавлені в тому, щоб зберегти за собою портфелі в керівництві парламенту, їм слід було б навпаки, йти на поступки, а не диктувати умови. Бо тільки в результаті компромісу між ними та «четвіркою» можлива політична легітимація результатів обрання голови Верховної Ради та його заступників. В протилежному випадку досить, щоб знайшовся один-єдиний депутат із 226, який би зізнався, що він голосував за пакет «Литвина—Васильєва—Зінченка» не з власної волі, аби всю процедуру обрання вважати незаконною.