Платформа для українського ТБ

Безлічі розрізнених острівців, якими на сьогодні є телевізійні ЗМІ, рекламні агентства та клієнти, час перетворюватися на індустрію. Це принципове переконання голови ради директорів телекомпанії «1+1» (і за сумісництвом — керівника російського телеканалу СТС) Олександра Роднянського, яким він поділився з журналістами на брифінгу, що відбувся в четвер в «Українському домі». Тільки повноцінна і самостійна (нехай і зі спільними виробництвами) індустрія може стати платформою для існування якісного і конкурентоспроможного українського ТБ. Інакше, відзначив Олександр Роднянський, збережеться ситуація, яку можна спостерігати зараз, коли програмні рішення більшості вітчизняних телеканалів — більшою чи меншою мірою — калька російської конкуренції з тими ж програмними продуктами. І тому головне завдання сьогодні, на думку О. Роднянського, спробувати визначити спільні інтереси. Водночас голова ради директорів «1+1» порадив своїм колегам не робити необачних висновків з приводу того, що щось радикально змінилося на українському телевізійному ринку, і запевнив, що принаймні найближчими роками похитнути позиції «1+1» навряд чи вдасться. Причин тому кілька. По-перше, ставка «1+1» на авторські програми, що безпосередньо пов’язано з брендом каналу та довірою аудиторії (цей напрям тут збираються розвивати і в майбутньому). По-друге, телесеріали. Як відзначив Олександр Роднянський, базою для успіху телевізійного виробництва є стабільність (що особливо важливо для рекламодавців). І те, що вперше в історії вітчизняного ТБ на «1+1» пішли довгі — понад сто серій — серіали, він оцінює як революційні зміни. Важливо відзначити, що йдеться про серіали, які можна коригувати за ходом дії — залежно від того, чи подобається глядачеві той чи інший персонаж або драматургічна лінія (при бажанні персонажа, який «псує рейтинг», можна й «убити»). І якщо зараз «1+1» тільки причетний до виробництва подібних серіалів (наприклад, тієї ж «Бідної Насті»), то через півроку тут, можливо, вже приступлять до того, що називається «український довгий серіал» — зараз іде робота над створенням нової технологічної лінійки. «Третій кит» програмування — закупівлі: західні серіали та кіно. А четвертий — спецпроекти: за словами Олександра Роднянського, їх на «1+1» запустили безліч. Серед них — документальний серіал «Україна в XX-му столітті», сучасна версія п’єси Івана Франка «Украдене щастя» та ін. Проекти ці — дуже українські, і тут «1+1» у більшості випадків навіть не буде шукати партнерів у Росії. У будь-якому випадку, частку українського продукту на «1+1» збираються помітно збільшити. Саме у зв’язку з вищесказаним топ-менеджери «плюсів» застерігають кого б то не було (насамперед тут мають на увазі канали, що позиціонують себе як «нові загальнонаціональні») від «шапкозакидальних заяв». Для того, щоб серйозно змінити ситуацію на телевізійному ринку, за переконанням Роднянського, «потрібні тектонічні зсуви і величезні творчі потенціали». А поки висловленого свого часу в «Дні» «діагнозу» — «українське ТБ загалом на даному етапі потерпіло поразку» — Роднянський не змінює. За його словами, ситуація на вітчизняному ТБ в цілому зміниться тоді, коли в прайм-тайм або пост- прайм-тайм в ефірі будуть змагатися програми українського виробництва.

Ще одна тенденція — нова для українського телеринку — спеціалізація каналів з урахуванням глядацьких переваг. За словами Олександра Роднянського, вже досить давно прийнято рішення про розділення програмної політики «1+1» і СТС. Стратегічним партнером російського каналу СТС, орієнтованого на молодіжну аудиторію, в Україні стане телеканал «ТЕТ». Сюди з СТС «прийде» велика кількість програм та серіалів, які не підходять аудиторії «1+1». Внаслідок цієї співпраці «ТЕТ», за словами його керівника Григорія Тичини, до кінця року планує збільшити частку аудиторії в три-чотири (! — Ред. ) рази. А якщо враховувати, що мережу мовлення на «ТЕТ» планують — знову ж до кінця року — довести до 92 міст України, то неважко передбачити, що конкурентам, які претендують на статус «нових загальнонаціональних», справді доведеться неабияк «попотіти» — боротьба за глядача обіцяє бути жорсткою.