Політична еліта готується до можливих «форс-мажорів»
Головний підсумок другого з'їзду «Демократичного союзу» (партія зареєстрована у травні 1998 року; очолює її Олег Рафальський, керівник Центру політичних технологій Інституту політичних та етнонаціональних досліджень) — введення в раду партії депутатів Олександра Волкова та Олександра Абдулліна, а також голови правління національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Ігоря Бакая і заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони Зиновія Кулика. Після такого посилення проголошена паном Куликом мета — отримати підтримку 10% електорату на парламентських виборах 2002 року — сприймається як заявка на нову партію влади. (Тим часом сам пан Кулик стверджує, що «якщо ми і станемо партією влади, то тільки тоді, коли разом з нами кілька правих і правоцентристських партій утворять блок і більшість у парламенті»). У разі ж проведення референдуму і дострокових парламентських виборів перед Демсоюзом стоятиме завдання подолати 4-вiдсотковий бар'єр, — повідомляє Інтерфакс- Україна.
З.Кулик зазначив, що прикметною особливістю партії є «структурованість і проведення агресивної ідеологічної інформаційної роботи». Щодо соціальної бази партії, він наголосив, що ідеї партії розділяє «значна частина національного бізнесу». У декларації принципів Демсоюзу проголошено, що це «партія прихильників здорового прагматизму, які заперечують перевороти, сповідують поступальність і цілеспрямованість». Основою добробуту суспільства проголошено національного виробника.
Кінцевою метою Демсоюзу, за словами З.Кулика, є «утворення парламентської більшості, формування виконавчої влади і перемога на президентських виборах». Пан Кулик зауважив, що Демсоюз збирається блокуватися «зі всіма силами, котрі й на референдумі, і на майбутніх виборах протистоятимуть поширенню ідеології лівих сил» (крім надто правих організацій). Серед потенційних союзників партії на майбутнє названо СДПУ(о). У суботу пройшов також другий з'їзд партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина». На ньому головою партії на безальтернативній основі вибрали Юлію Тимошенко. Президент Леонід Кучма і Юлія Тимошенко провели своєрідний «обмін люб'язностями»: Л. Кучма надіслав делегації з'їзду вітальну телеграму, а Ю.Тимошенко заявила, що послідовно відстоюватиме ідею внесення в Конституцію країни змін, покликаних закріпити норми про «чітку президентську модель» української держави. Пані Тимошенко назвала прийнятною практику проведення всенародних референдумів для прийняття визначальних у житті держави рішень. На її думку, «президентська форма правління найбільш притаманна молодим державам, які прагнуть до економічного зростання. Вона оптимальна для кризових ситуацій, коли необхідно приймати швидкі і точні рішення, і коли існує небезпека виникнення різних соціальних форс-мажорів». Однак, судячи з цих двох з'їздів, українська політична еліта заздалегідь готується до зустрічі форс-мажору, пов'язаного з достроковими виборами до парламенту.
