Помер Станіслав Ростоцький

11 серпня від широкого інфаркту помер відомий російський кінорежисер Станіслав Ростоцький. Це сталося, коли 79-річний майстер їхав у Виборг на кінофестиваль «Вікно в Європу», з яким співпрацював багато років. Не тільки росіяни, а й мільйони кіноглядачів у всьому колишньому СРСР сумують і співчувають. Учень Ейзенштейна, учасник і інвалід війни, він дебютував у кіно картиною «Земля й люди», а потім зняв «Це було в Пенькові», що миттєво зробив зіркою В’ячеслава Тихонова. Сьогодні важко повірити, але тоді, в 59-му, фільм звинуватили в аморальності. Врятували режисера від «оргвисновків» глядачі й.... каса: картина мала рекордні збори. І потім кожний його фільм — «Доживемо до понеділка», «А зорі тут тихі», «Білий Бім — чорне вухо» — ставав дійсно народним, збирав багатомільйонну глядацьку аудиторію.

У Виборзі Станіслав Ростоцький мав отримати приз за заслуги перед фестивалем, і після його смерті фестиваль залишалося лише скасувати. «Вікно в Європу» все ж таки відбудеться, але традиційні кіношні застілля скасовано, а сам кінофорум розпочнеться урочистою поминальною трапезою. Звісно, фестиваль буде присвячено пам’яті постійного голови його журі.

Упродовж останніх десяти років Ростоцький не знімав. Він віддалився від столичної суєти, жив у лісі під Виборгом, ловив рибу, бо був пристрасним рибалкою. Свого часу його навіть нагородили медаллю «За розвиток рибного господарства Росії», яку він цінив вище за державнi премії СРСР. Єдине, що пов’язувало його з професією, — регулярні виїзди на виборзький кінофестиваль.

Ростоцький був справжнім патріархом сімейного кіно: пишався, що навіть його «дорослі» фільми із зацікавленням дивляться діти. Його картини вирізнялися особливою ліричністю, навіть сентиментальністю. Відома історія, коли у відповідь на репліку глядачки: «Станіславе Йосиповичу, я не пущу свою дитину на «Білий Бім — чорне вухо». Боюся, що вона буде приголомшена…» — режисер відповів: «Мадам, це найкращий комплімент, який ви могли зробити моєму фільму!».