Повернення Петра і Павла

У переліку окрас столиці Буковини чільне місце займають два шедеври чеського архітектора XIX століття Йозефа Главки. Це — колишня резиденція митрополитів (тепер — головні корпуси університету), що є візитівкою міста, та церква святих апостолів Петра і Павла. Її було збудовано на кошти численної вірменської громади. Перед храмом, що поєднав у своїй архітектурі романський, візантійський та готичний стилі, стояли скульптури святих покровителів церкви — апостолів Петра і Павла. Однак, у часи тоталітаризму, церкву перетворили на склад, а скульптури перевезли на кладовище. З ініціативи міського голови Чернівців їх повернули на історичне місце. Цьому передувала копітка робота реставраторів. «Під час створення скульптури проѓрунтували невідомою нині речовиною: її не бере ні вогонь, ні сучасні розчинники, — каже скульптор Петро Лемський. — Тому повернути звучання каменю, з якого їх зроблено, а це — теплого кольору буковинський пісковик, було непросто». Троє реставраторів працювали упродовж місяця. Тиждень тому скульптури повернули на історичне місце перед церквою, яка після реставрації початку 90-х функціонує як органна зала. На свято Петра і Павла відбулося їх урочисте відкриття. «9 жовтня наш храм буде відзначати 135-річчя, — каже голова обласного вірменського національно-культурного товариства «Аревік» Віктор Давидович. — Вдячні міській владі за відновлення скульптур. Наразі церкву ще не повернули вірменській громаді (щонеділі та на кожні свята в ній лише відправляють службу), та віримо, що врешті це відбудеться, адже колишніх церков не буває».