Повернути забуті імена

У лісі між Городницею і Сторожевим, на місці бою і трагічної загибелі бійців отамана Івана Трейка у липні 1945 року, відкрили меморіал. Ініціатором акції виступило Новоград-Волинське Братство ОУН-УПА імені Романа Шухевича. Кошти на пам’ятник збирали як благодійні пожертви та спонсорську допомогу. Відгукнулися на добру справу, як зазначає співорганізатор, депутат Вінницької обласної ради Володимир Барцьось, патріоти з усієї України. Є серед них і вінничани, зокрема земляки отамана Трейка з Погребищенського району.

«Життя і чин Івана Трейка — це виконання заповітів нашого геніального Кобзаря Тараса Шевченка «і вражою злою кров’ю волю окропіте», — каже Володимир Барцьось. — Його життєпис — це героїчний змаг за волю України протягом кількох епох національно-визвольної війни: доби УНР 1917-1921 років, важкої підпільної, повстанської війни 20-х років з московсько-більшовицькими окупантами на теренах Поділля, Київщини й Волині, служба у розвідці УНР, участь в УПА «Поліська Січ» і керівництво розвідкою УПА на Поліссі й Волині. Конкретна і важлива для збереження національної пам’яті справа згуртувала українців навколо вшанування пам’яті видатного воїна з Вінниччини, ім’я якого тривалий час було несправедливо забуте. Та прийде час і про життя та боротьбу отамана і генерала Трейка зніматимуть фільми та писатимуть твори. Адже таких, як він, було небагато».

Під час урочистого відкриття меморіалу згадували факти з життєпису отамана. Представниця Бойового гопака школи імені гетьмана Кулаги з Турбова Липовецького району Маргарита Кравчук продемонструвала навички бойового мистецтва. Усі учасники вшанували генерала покладанням квітів до пам’ятника. Наприкінці заходу присутні урочисто гуртом зачитали Молитву українського націоналіста. Подібне національно-патріотичне свято, як уточнив Володимир Барцьось, планують організувати на День незалежності України, 24 серпня, але вже на малій батьківщині отамана — у селі Старостинці Погребищенського району. Там відбудеться урочисте відкриття меморіальної дошки на честь отамана УНР і генерала-хорунжого УПА Івана Трейка.

ДОВІДКА «Дня»

Іван Трейко вступив до армії УНР з перших днів створення Центральної Ради. Очолював повстанський загін, діяльність якого поширювалася на Київщину, частково Поділля. У 1923 році Трейка призначено командиром Київської повстанської групи, створеної поряд із Волинською та Подільською групами за рішенням еміграційного керівництва УНР. Після невдалої спроби підняти всезагальне повстання у 1923 році, Трейко оселився на Рівненщині у селі Самостріли, де створив комітет допомоги емігрантам з України.

В 1930-х рр. отаман стає активним членом гетьманського руху Павла Скоропадського. А за часів Другої Світової війни співпрацює із Тарасом Бульбою-Боровцем і організовує участь українських гетьманців у лавах УПА «Поліська Січ». У 1942 роках у м. Холм Трейко був заарештований гестапо, але йому вдалося вийти на волю.  Після чого він пішов в УПА. Працював начальником відділу розвідки Штабу Воєнної Округи «Тютюнник» УПА-Північ. З серпня 1944 року — заступником шефа штабу й начальником розвідки З’єднаних груп «44» УПА-Північ. Загинув Трейко у бою з військами НКВД 18 липня 1945 року в с. Сторожів, Рівненської області. 8 жовтня 1945 року Українська Головна Визвольна Рада присвоїла Івану Трейку звання генерал-хорунжого УПА (посмертно).