Позбавлення від «совєтськості»

Днями топонімічна комісія при виконкомі Житомирської міської ради на своєму засіданні під головуванням першого заступника міського голови Сергія Сухомлина ухвалила рішення про підтримку перейменування 20 вулиць та інших об’єктів міста і проведення відповідних процедур з його впровадження.

Питання сягає коріннями ще листопада 2013 року, коли обласні осередки ВГО «Порозуміння», Організації Українських Націоналістів, Всеукраїнського об’єднання ветеранів звернулися до міської ради із заявою про неприпустимість збереження у Житомирі назв топонімічних об’єктів, які пов’язані із комуністичними та російськими політичними діячами або військовими начальниками. Потім було ще кілька звернень, свої кроки в цьому напрямі робили і окремі політичні сили, зокрема місцева «Свобода». Втім, спеціальна депутатська комісія не поспішала розглянути відповідні питання.

Справа зрушила, повідомив «Дню» один із ініціаторів даної шляхетної справи, очільник місцевого осередку ВГО «Порозуміння» В’ячеслав Дехтієвський, коли ініціативу перебрала на себе згадана топонімічна комісія. Тепер, із його слів, до кінця квітня мають бути проведені громадські слухання, після чого питання може виноситись на розгляд сесії міськради. В разі ухвалення нею позитивного рішення (звісно, якщо частина депутатів не почне звичну гру на затягування: «не на часі, немає грошей, а що скажуть люди... і таке інше»), хоча в дійсності, наприклад, великих грошей на це не потрібно, Житомир очікує низка знакових змін назв. Зокрема, замість вулиці Котовського з’явиться вулиця Грушевського, замість вулиці Войкова — вулиця Юрка Тютюнника (командувача 2-м Зимовим походом армії УНР), замість Чапаєва — вулиця Степана Бандери, замість Сабурова — вулиця Романа Шухевича, замість Будьонного — вулиця Валерії Новодворської, замість Гамарника — вулиця Миколи Сціборського, замість Ворошилова — вулиця Остапа Дашкевича, замість Парку імені Юрія Гагаріна — парк імені його засновника барона Івана де Шодуара (унікальний дендрологічний об’єкт, від якого нині мало що залишилося, був насаджений за його ініціативою і під постійним наглядом на рубежі ХІХ—ХХ століть). До слова, нещодавно одна школярка в згаданому парку на запитання автора про засновника цілком серйозно стверджувала, що ним є перший радянський космонавт Юрій Гагарін.

Як пояснив авторові пан Дехтієвський, пропозиція присвоїти ім’я видатної російської діячки демократичного руху Валерії Новодворської виникла влітку минулого року після її смерті на одному з засідань депутатської комісії. І в патріотичних колах була відома її гаряча і безстрашна підтримка незалежності України, а своєю пристрасною публіцистикою вона викривала жорстоку агресію Росії проти нашої країни. Після перегляду кількох пропозицій як найбільш прийнятний був визнаний згаданий варіант. До речі, це вже третя чи четверта хвиля подібних заходів — ще в перші роки незалежності України міська рада, в якій була демократична патріотична більшість, ухвалила рішення про позбавлення міста топонімів, пов’язаних з іменами Леніна, Маркса, і частини тих, що були пов’язані з її радянським минулим. Зараз ця справа може наблизитись до логічного завершення.