Правда про хліб

Сьогодні в Україні відзначають День захисту прав споживача, і ми вирішили поговорити про найбільш насущне — про хліб. Чи доводилося вам колись бачити, як розвантажують хліб? У невеликих магазинах це відбувається таким чином — розвантажує хліб водій, який щойно сидів за кермом автомобіля. Робить він це буквально власноруч, не використовуючи спеціально пристосованих хлібних стелажів. Якщо ж трапляється впустити буханець чи два, вони потрапляють не в кошик із написом «санітарний брак», а просто на прилавок магазина. «Тому я й беру лише нарізний хліб, — каже домогосподарка Світлана. — Він, звісно, дорожчий, зате упакований». Лотки з хлібобулочними виробами стоять просто біля центрального входу невеликого магазинчику біля метро «Лівобережна». Вантажник оберемком згрібає продовольчий товар і несе всередину. Той факт, що на булочки з маком і сиром капає з даху, власників магазина не бентежить. Як, утім, і перехожих, для яких не становить особливих труднощів випадково кинути недопалок на стелаж із хлібобулочними виробами. Буквально за кілька метрів свіжовипечений хліб приймають в іншій торговій точці. З чорного входу, обладнаного критою рампою, щоб захистити батони i паляниці від атмосферних опадів. Та лише на стелажах із хлібом дружно щебечуть горобці, які в пошуках хлібних крихт побували вже не на одному міському звалищі.

Подібні порушення правил роздрібної торгівлі хлібом і хлібобулочними виробами загрожують винуватцям адміністративним штрафом у розмірі від 17 до 170 гривень. У випадку грубого недотримання санітарних норм торгову точку можуть закрити. Звісно, за умови, що порушення дійдуть до відома відповідних служб. А це трапляється не так вже й часто.

«Право на якісний товар і можливість відстоювати свої права, якщо придбаний товар неякісний, гарантується законодавством. Тому скаржитися можна і треба, — пояснює заступник директора Департаменту захисту прав споживачів Iнна Саболдашева. — На скарги населення реагуємо і ми, і районні санітарні служби. Крім того, проводяться регулярні планові перевірки. За 13 років існування державного захисту прав споживачів у реалізації хліба навести лад більш-менш вдалося — є позитивні зрушення в культурі торгівлі та дотриманні санітарних норм. Став більш жорстким порядок видачі дозволів на право торгівлі, контроль за умовами реалізації.»

Справді, в Києві розкладки з хлібом зникли з підземних переходів і стихійних ринків. Але, наприклад, у Донецьку, всупереч усім наявним санітарним нормам, хліб відкрито продають на автомобільних стоянках і зупинках. Усе ще ріжуть хліб у кіосках, де продавець не має ні нарізної дошки, ні умивальника. Не кажучи вже про те, що транспортують його в брудних «жучках», де до цього перевозили рибу та пиво.

Згідно з правилами проектування торгових приміщень, для прийому хліба та хлібобулочних виробів облаштовується спеціальна крита рампа. Особливо ретельно цієї норми дотримуються великі супермаркети, які дорожать своєю репутацією. «Хліб привозять у поліетиленовій тарі та приймають на рампі, що примикає до складського приміщення. Потім його розміщують у вагонках, які ввозять до торгової зали, — розповідає менеджер із закупівель гіпермаркету «Караван» Тетяна Крошка. — Є в нас і власна міні-пекарня, всю продукцію якої виготовляють згідно з санітарними нормами й упаковують при подачі покупцю».

У січні цього року Закон «Про захист прав споживачів» вийшов у новій редакції. Процедура звернення покупця зі скаргою ускладниться. Якщо раніше, скажімо, при купівлі неякісного холодильника одразу можна було звертатися в торгову точку i вимагати гроші, тепер доведеться спершу отримати висновок експертизи. Проте пам’ятайте про свої права та відстоюйте їх. А щоб на столі завжди був свіжий і, головне, якісний хліб, частіше вимагайте книгу скарг!