Право на професіоналізм потрібно захищати

Після «круглого столу» кореспондент «Дня» зустрівся з експертами ОБСЄ і Ради Європи і запропонував їм висловити свою думку про ключові проблеми свободи слова в Україні. Едвард КШЕМЄНЬ, експерт Ради Європи, редактор відділу політики польської газети «Газета Виборча»:

— В Україні ситуація складна, і нам, людям стороннім, дуже важко підказати точно, що треба робити. По- моєму, найкраще це знають самі українські журналісти, правозахисники. Ми ж можемо допомогти зі знаннями, як організувати захист свободи слова і свободу журналістської професії, запропонувати допомогу у тренінгах. Поляки і французи, люди з Ради Європи, могли б стати тренерами української команди журналістів. Проте вигравати гру потрібно вам. Вам треба також вигадати стратегію і тактику. Так що не чекайте, що хтось сторонній вам щось підкаже. Це дуже складно. У вас інша історія й інші особливості.

В Україні я уперше дізнався, що для журналістської професії тут існує багато правових обмежень — як для свободи слова, так і свободи журналіста. Я думаю, що у вашій країні треба використати зовнішню допомогу, яка приходить з країн Середньої Європи, Заходу, США. Передусім для того, щоб організувати хороший правовий захист журналістів. Щоб кожна газета, яка навіть не має грошей, отримала кваліфікованого адвоката, який би захищав її інтереси у суді.

Не стримаюся і від зауваження про якість журналістської роботи. Коли є альтернатива: або свобода слова, або журналістська етика, я завжди вибиратиму свободу слова. Проте другим кроком після досягнення мінімального рівня свободи слова в Україні має бути забезпечення якості журналістської роботи. Тут дуже багато порушень етичних принципів журналістики. Журналіст не може бути актором у політичній грі, не може бути прихильником якогось політика. Він повинен стати на сторону громадськості і стати мовби вухом і голосом народу. Він повинен давати інформацію про всі можливі думки і погляди і не повинен фільтрувати інформацію через свої політичні погляди. Україні цього не вистачає, тому така поведінка журналістів дає зброю політикам, для того щоб обмежувати роль преси в Україні.

У Польщі ситуація інша. У нас немає жодного засобу масової інформації, який би якимось чином залежав від держави. Усі ЗМІ приватні. І вони повинні бути прибутковими. Інакше — вони підуть з ринку. Тому необхідно і в Україні будувати ЗМІ, незалежні від влади, держави, політичних структур. Інакше ЗМІ ніколи не розвиватимуться як вільні. Дірк ВУРХУФ, професор у галузі законодавства ЗМІ Гентського університету в Бельгії, експерт Ради Європи:

— Я б не хотів робити якихось офіційних заяв, але вважаю, що одна із загальних рекомендацій полягає в тому, що журналісти повинні об'єднатися спільно з юристами, з правовими інститутами. Повинен існувати обмін інформацією в справах, котрі стосуються не лише позовів щодо наклепу, захисту честі та гідності, але так само й інформацією, взагалі пов'язаною з розвитком ЗМІ. Крім того, слід використати практику Європейського суду з прав людини, аргументацію, що використовується цим судом. Формування таких груп людей здатне розширити коло тих, хто зможе знайомитися з цією інформацією. Насамперед, звісно ж, це стосується справ, що їх Європейський суд вирішує на користь ЗМІ. До речі, більшість справ він вирішує саме на їхню користь. Позовні справи у вашій країні треба обговорювати не лише в спеціалізованих юридичних журналах, але й у популярних виданнях.

Скажу, що в Бельгії, Голландії, Франції судді також не були знайомі з практикою Європейського суду. Журналісти та юристи намагалися довести їхню практику за допомогою ЗМІ. Тому українським журналістам хотів би зробити практичну пропозицію. Треба взяти одне з рішень Верховного суду України, що було прийняте не на користь журналіста або видання, й оскаржити рішення в Європейському суді з прав людини. Спробуйте знайти підтримку в громадських організацій. І, якщо суд у Страсбурзі ухвалить рішення на користь журналістів, це вже саме по собі зможе впливати на розвиток ситуації безпосередньо в Україні. Фраймут ДУВЕ, представник ОБСЄ зі свободи засобів масової інформації:

— Тема позовів про захист честі та гідності повинна в Україні стати темою для преси. На мій погляд, ця проблема може зменшитися, як тільки ростиме професіоналізм українських журналістів. Хотів би підкреслити, що європейське співтовариство повинне сприяти професійному навчанню журналістів. Економічна ситуація українських ЗМІ також не найкраща. Хоч, у вашій країні зараз ситуація нестабільна й вельми важко говорити, що журналістика буде вільною вже завтра. Передусім тому, що в неї немає рекламодавця.

Хотів би підкреслити, що коли кажуть, що дане видання підтримує політика «А», а інше — політика «Б», суть не в тому, хто кого підтримує, — видання повинно надавати інформацію. Сьогодні воно може сказати те, що, приміром, сказане Кучмою не відповідає дійсності й здоровому глузду. А завтра інша заява Президента в тому ж ЗМІ може бути сприйнята дуже позитивно. Вважаю, що журналісти повинні орієнтуватися на розуміння правди, а не на апеляцію до одного політика чи іншого.

Загалом в Україні ми знайшли групу досить відкритих людей. У досить інтелектуальній атмосфері на «круглому столі» вони обговорювали проблеми, пов'язані зі ЗМІ України. Й хоч я не з усіма заявами згоден, той факт, що люди вболівали за свою країну, свідчить: ці теми обговорюються в українському суспільстві.

До речі, за захистом свободи слова українці можуть звертатися в ОБСЄ. Ще краще — в Раду Європи та Європейський суд з прав людини. Особливо враховуючи той факт, що Президент України Леонід Кучма сказав про те, що Україна хоче бути частиною Європи...

ДО РЕЧІ

Голова Комітету ВР з питань свободи слова й інформації Іван Чиж назвав найгострішою проблемою, що «реально призводить до обмеження свободи слова в країні, з одного боку, дуже жорсткі й конкретні статті законів щодо порушників, з іншого, загальні норми, які тільки декларують свободу слова й преси, але часто не призводять до будь-якої відповідальності за їхнє порушення». Він додав, що комітет намагається усунути ці проблеми, але поки що не знаходить підтримки, в тому числі, й серед депутатів. Як приклад І.Чиж навів факт, що в середу Верховна Рада вже вдруге не підтримала поправку до закону про інформацію, що передбачає обмеження величини штрафів за позовами до ЗМІ.

В Україні створюється Міжвідомча комісія з питань експертизи друкарських засобів масової інформації, повідомив під час «круглого столу» заступник голови Держкомінформполітики Микола Новосад. За його словами, ця комісія матиме дорадчий статус і відіграватиме роль експерта із спірних публікацій у пресі й у конфліктах, де однією стороною виступають ЗМІ, повідомляє Інтерфакс-Україна.