ПРЕС-КЛУБ «Дня»

АНКЕТА «Дня»

1. Ваша газета виходить шість разів на тиждень накладом 31 тисяча примірників — не кожне республіканське видання має такі показники. Чи можете Ви сформулювати «формулу успіху» «Південної зорі»?

2. Що являє собою місцеве політичне життя районного рівня? Чи цікаве воно для газетярів і, відповідно, для читачів?

3. Як останніми роками змінюються інформаційні потреби мешканців райцентру й району?

4. Чим взагалі живе Бердянськ? Чи траплялись «надзвичайні пригоди районного масштабу»?

5. На відміну від журналістів із центральних видань, для районного газетяра цілком iмовірно вийти на вулицю й зустріти «героя» свого критичного матеріалу. Чи важко зараз критикувати?

6. Наведіть, будь ласка, зразок місцевого політичного фольклору.

7. Хто з місцевих політиків, на ваш погляд, найперспективніший?

8. Чого чекають люди від майбутнього президента?

9. Назвіть, будь ласка, політиків, які, на вашу думку, мають реальні шанси перемогти на президентських виборах. 10. Відкрите питання. Що ще Ви б хотіли сказати?
 

1. Додам, що «Південна зоря» у четвер не лише подвійного розміру — 8 сторінок, а й має тираж майже 35 тисяч примірників. Все інше — правильно. Видаємо й тижневик «Азовский вестник» таким самим тиражем. До того ж, два місяці тому ми започаткували дитячо- юнацьку газету «Дзендзик» (є острівець з такою назвою поблизу Бердянської коси) — її разовий тираж становить майже 5 тисяч примірників.

Щодо «формули успіху»... Ще на початку нинішнього економічного хаосу наш колектив, швидше за інтуїцією, почав робити запаси паперу, фарби тощо на рік наперед; організували добре обладнаний комп'ютерний центр; за власні кошти купили сучасну модернізовану друкарську машину ПОГ-60 вартістю 100 тисяч «зелених» і торік відкрили власний поліграфічний центр, де сьогодні друкуються ще з десяток інших газет, брошури, бланки та інше.

Крім того, половину коштів ми заробляємо рекламою. Тому передплатна ціна на наше видання на весь рік становить всього 15 гривень.

2. Місцеве політичне життя, як ви його називаєте, районного рівня ще бурхливіше, ніж, скажімо, столичне чи великого міста, де політичні пристрасті виходять на «вождів», партії чи певні групи, з якими пересічні громадяни безпосередньо не стикаються. А в глибинці ці пристрасті вирують на рівні товаришів по роботі, сусідів, одним словом, знайомих людей. Тому й писати, й читати про тих, кого практично кожного дня можна зустріти в тій чи іншій ситуації, легко, цікаво, але й відповідально.

3. Це можна проілюструвати даними про передплату на Бердянщині. Цього року 160 тисяч жителів міста й району передплатили 54 тисячі примірників періодичних видань. Так от 37 тисяч з них — це місцеві газети (крім «Південної зорі» у Бердянську виходять ще майже десяток інших газет тиражами від кількох сотень до 2-3 тисяч примірників). От вам і роль місцевої преси.

4. Бердянськ — не лише промислово-портове місто, а й відомий курорт. Торік у нас було проведено 12 фестивалів, кілька з яких мали статус всеукраїнських і навіть міжнародних. З тиждень тому в Бердянську Асоціація команд КВК України провела напівфінал кубка України «Умора у синего моря», у якому крім господарів змагалися кмітливі й винахідливі Хмельницького, Черкас, Херсонщини, Ізмаїла. На втіху землякам місцева команда Інституту підприємництва «Біспрут» вийшла в фінал популярних змагань. Або ще: з квітня на телеканалі «Інтер» у ранковій програмі йдуть бердянські «приколи» — їх знімають у нашому місті відомі столичні актори Олексій Горбунок та Ігор Гнєздилов, оператор Сергій Гутов.

5. Ймовірність ледь не щоденної зустрічі з «героями» критичних публікацій у наших журналістів досить висока. Але без критичних матеріалів газета не повноцінна й не цікава. На відміну від колишніх компартійних часів тепер з авторами критичних виступів влаштовують розбирання не у високих службових кабінетах, а відразу в... судах. Місяць тому Бердянський суд розглядав 100-тисячний позов до нашої газети попереднього мера міста. Цього разу суд відмовив йому. Але така прикмета нашого часу, що будь-який критичний виступ, ба, навіть, кількарядкова репліка стають приводом до судового позову. Причому, компенсація вимагається фантастична, а наше законодавство не обмежує непомірні апетити «ображених» пресою.

6. Відразу пригадую одного із заступників міського голови Бердянська Михайла Грицая. Він не лише чудовий фахівець, а й людина, не позбавлена почуття гумору. Причому, як справжній патріот України, майже до кожного випадку чи ситуації може прилаштувати нашу національну гордість — сало. Ось одна з його фраз: «Якщо в Москві на телеантену почепити шматочок сала, можна дивитися програми Українського телебачення».

7. На минулорічних виборах із більше ніж десятка претендентів міським головою було обрано незаангажованого й незаполітизованого Валерія Баранова — корінного бердянця, життя й трудова діяльність якого була на очах городян. Він зумів згуртувати команду однодумців, у якій енергія молодих реформаторів і досвідчених управлінців злилася воєдино. Думаю, Валерієві Баранову під силу піднести на новий рівень популярність рідного міста, хоч трохи в нинішній ситуації полегшити життя земляків.

8. Народ України вкотре чекає від наступних президентських виборів поліпшення життя: стабільної роботи, зарплат i пенсій, захищеності від криміналу та свавілля чиновників. Якби ще наш парламент творив закони для людей, а не займався політичними розбірками чи вирішував суто свої внутрішні проблеми, взагалі було б добре.

9. Робити прогнози — справа невдячна. І все ж... З-поміж багатьох прізвищ сьогодні в розмовах називають Олександра Мороза, Євгена Марчука, Олександра Ткаченка. Певно, свого останнього слова не сказав і діючий Президент. На жаль, час таких політиків, як Віктор Пинзеник, ще не прийшов.

10. Наостанку про своє, професійне. Торік у Бердянську, на мою думку, чудово пройшов Всеукраїнський фестиваль регіональної преси «Азовська осінь-98». Майже двісті журналістів з'їхалися тоді на наше узбережжя, чому сприяли організатори фестивалю — Спілка журналістів України, мерія міста, наша газета. 30 травня знову чекаємо в гості колег на Всеукраїнський фестиваль преси «Азовське літо-99». Сподіваюся, що його не обминуть своєю увагою й всеукраїнські видання.

Ведучий рубрики «Прес-клуб «Дня» Валентин ПУСТОВОЙТ Тел. (044) 414.98.20, факс 414.43.31 e-mail:master@day.kiev.ua