Президент поговорить із країною
Що може об’єднати шість найпопулярніших загальнонаціональних телеканалів?
Віктор Янукович нечасто з’являється у вітчизняному прямому ефірі. Навіть у записі його інтерв’ю з українськими журналістами — рідкість. Натомість Президент надає перевагу спілкуванню з представниками авторитетних закордонних ЗМІ. Утім, з нагоди річниці власної інавгурації, 25 лютого, об 11.00 Віктор Янукович таки вийде в прямий ефір. Про це повідомляє прес-служба Президента з посиланням на голову адміністрації Сергія Льовочкіна. Телепроект «Розмова з країною» транслюватимуть одночасно шість загальнонаціональних телеканалів: «Інтер», «1+1», ICTV, ТРК «Україна», НТКУ та «5 канал». Протягом трьох годин Віктор Янукович відповідатиме на запитання, які надійдуть під час прямих включень із українських регіонів, а також телефоном та через інтернет.
Прийом запитань і реплік розпочався вчора.
Зокрема, на базі ВАТ «Укртелеком» створено контакт-центр, який прийматиме запитання та думки громадян за номером 0 800 50 20 11 (дзвінки безкоштовні). Надіслати запитання можна також через веб-сайти інформагентств УНІАН та Інтерфакс-Україна.
Щоденно повідомлення, що будуть надходити, передаватимуть Президентові. Принаймні так стверджує прес-служба АП. В подальшому ці запитання будуть проаналізовані. Жодне з них адміністрація обіцяє не залишити без відповіді.
Отже Президент виходить на прямий зв’язок із народом.
У кого ж запозичений цей передовий досвід, цей «новий формат спілкування президента з громадянами» (як висловився голова Президентської Адміністрації)? Відповідь очевидна. Цей формат уже випробуваний та «обкатаний» на російському телебаченні. «Відверте» спілкування з народом на різних рівнях — один із найулюбленіших жанрів російського прем’єра. Зокрема, наприкінці минулого року Володимир Путін спілкувався з російськими громадянами в прямому ефірі протягом аж чотирьох годин. Два мільйони запитань. Але серед них — жодного незручного. А всі гострі — суворо за сценарієм.
Можливо, проект «Розмова з країною» і є «продовженням політики відкритості влади», але, по суті, він залишає за бортом одну з головних передумов такої відкритості — журналістику. Адже хіба цікаві та гострі запитання, які цікавлять країну, — це не справа журналістів, які ці запитання мають формулювати та ставити президентові, прем’єру, членам уряду, депутатам?.. Але в передовому форматі журналістам відведена роль колег...
Є в історії з цим телепроектом ще одна цікава грань.
Співорганізаторами «Розмови з країною» виступили шість найпопулярніших загальнонаціональних каналів. Саме їхніми технічними можливостями будуть організовані включення з регіонів до кіностудії імені Довженка, де Віктор Янукович відповідатиме на запитання. У цьому проекті українські телеканали демонструють небачену одностайність та суголосність. Але чому, об’єднуючись задля спілкування Президента з країною, найпопулярніші загальнонаціональні телеканали не хочуть (адже це, судячи з усього, питання саме бажання, а не можливостей) об’єднатися задля спілкування країни з країною? Чи, приміром, для того, аби підвищити планку телепродукту?
Можливо, цю ідею телебаченню міг би запропонувати Президент?
Нехай це буде наше до нього запитання...
