Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Прощальні барви літа

У столичній галереї «Тадзіо» відкрилася персональна виставка київської художниці Олени Придувалової «Незалежність кольору»
30 серпня, 00:00
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Пані Олена знана в Україні й за кордоном. Її роботи регулярно виставляються в галереях, зокрема зарубіжних, зберігаються в приватних колекціях колекціонерів усього світу, вона посіла перше місце на конкурсі «Видатні художниці України» (1998 р.).

На виставці представлені квіткові натюрморти й міські пейзажі, а також авторські ляльки-мотанки. За словами художниці, ідея виставки належить господині галереї Олені Ягодовській. «Десь рік тому я написала серію натюрмортів, ми вирішили, що серпень дуже багатий на квіти й така виставка буде прощанням з літом. Квіти — це вибух кольорів. Сама натура дає таку свободу, що можна творити кольорами, великими пензлями. Найулюбленіший з експонованих натюрмортів — квіти на чорному тлі. Він творився ніби сам собою, чиста емоція. Поштовхом до появи квіткового триптиха, частиною якого є цей натюрморт, була виставка в галереї «Дукат», коли мені подарували багато квітів і не хотілося, щоб вони просто зів’яли. Інші роботи з’явилися під час пленеру. Було 40 градусів у тіні, працювати на вулиці було неможливо. Я зібрала букет, покрутила з усіх боків і писала етюди в приміщенні», — розповідає Олена Придувалова.

Цілі серії робіт художниці присвячені київським краєвидам. Однак Київ постійно змінюється й ці, здебільшого далеко не позитивні, зміни не лишаються непоміченими: «Дух міста втрачається і вже майже втрачений. Пам’ятаю дитинство, київські двори з квітами, багато зелені. Зараз ми цього майже не бачимо. Я можу шкодувати за цим, але нічого не вдієш. Життя йде, все змінюється. Я люблю Київ свого дитинства, таким, як я його бачу».

Родзинкою експозиції є ляльки. Їх пані Олена робить, коли втомлюється від живопису: «Це традиційна лялька, але я роблю свої варіації на тему. Декілька років тому ми робили виставку «Київське бароко» й туди дуже пасували ляльки. А потім сподобалося. Ця серія — супрематична, в ній можна простежити вплив Казимира Малевича».

Господиня галереї «Тадзіо» Олена Ягодовська знайома з художницею ще з часів навчання в Київському державному художньому інституті: «Творчість Олени Придувалової виняткова для України. В інституті її живопис вирізнявся неймовірною свободою. Її творча манера відкрита, вільна. Для мене вона — художниця, яка за своїм світоглядом, відкритістю стоїть поряд із Марією Приймаченко, Катериною Білокур. Їй завжди було притаманне радісне сприйняття світу. В Олени ніколи не було штампів. Як їй вдається зберігати такі очі? Пабло Пікассо казав, що великі художники все життя вчаться малювати, як діти. На мою думку, Олена — великий художник, якій такий талант дається свободою і сприйняттям світу, як у дітей. В її картинах головне — це відчуття безпосередності, чистоти і свободи. Вони — субстанція, яка виводить на найвищий рівень цю свободу».

«Ситуація з сучасним мистецтвом у нас критична, адже дилерів не водять в майстерні до таких художників, як Олена, — продовжує пані Ягодовська, — вона не любить мистецьких тусовок, бо вони їй заважають. Попри це, її твори добре продаються. Всі іноземці, які розуміються на мистецтві, вивозять роботи Олени. Для них вона — обличчя України. Три роки тому у нас в галереї була її виставка, на якій було придбано 28 робіт. Ми щодня змінювали експозицію».

Виставка в «Тадзіо» триватиме три тижні. До середини вересня відвідувачі галереї можуть прощатися з літом разом з Оленою Придуваловою.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати