Прощавай, мільярд?

Проте «незаконний продаж іноземним компаніям контрольних пакетів акцій вказаних держпідприємств», як випливає з депутатського запиту, мабуть, мав місце. У запиті вказується, що «окремі обставини цього продажу стали предметом розслідування правоохоронних органів Королівства Бельгія», і підкреслюється, що під час розслідування обставин підписання угод та фінансових операцій бельгійської компанії «Трактабел» зі середньоазіатською компанією «Казахойл» бельгійці «виявили таємниче зникнення декількох мільярдів доларів під час реалізації спільного бізнес-проекту», — повідомляє Інтерфакс-Україна. За даними, наведеними Г. Омельченком, «Казахойл» володіє контрольним пакетом акцій української холдингової компанії «Укрнафтопродукт» та її фінансовими структурами, які неодноразово «притягувалися» у фінансових операціях з відмивання коштів «Казахойлом». За інформацією депутата, у травні цього року анонімні іноземні особи стали власниками контрольних пакетів «Ексімнафтопродукту», «Київміськнафтопродукту» і «Кримнафтопродукту» загальною вартістю понад $1 млрд. Цікаво, що ще півроку тому тодішній голова парламентського комітету з питань боротьби із організованою злочинністю і корупцією Юрій Кармазін передбачив у розмовi з «Днем», що афера з приватизацією «Ексімнафтопродукту» й інших підприємств нафтопродуктозабезпечення може принести Україні мільярд доларів збиткiв. Тепер Генпрокуратурі та СБУ доведеться встановлювати, кому належать продані пакети акцій згаданих підприємств і притягувати до відповідальності винних посадових осіб; словом, вживати заходів для відшкодування збитку, нанесеного державі.

Проте хто стоїть за цiєю аферою давно вже не є таємницею. Ще в грудні минулого року перший президент України народний депутат Леонід Кравчук сказав «Дню» (№228): «Я почав займатися цією справою з єдиною метою — захистити інтереси держави, не знаючи, що зачіпатимуться інтереси Деркача»...

Цікаво, що учора ж Український центр проблемних досліджень презентував результати експертного дослідження «Актуальні проблеми енергетичної галузі: причини і перспективи розвитку ситуації», проведеного спільно із Центром політологічного й економічного аналізу «Київ- ХХI». Робота вчених була в основному присвячена корпоративним конфліктам у паливно-енергетичному комплексі та їхнім можливим наслідкам. Опитані політики, експерти, управлінці та журналісти оцінили ситуацію в ПЕК як тривожну (оцінки «невизначена», «близька до критичної» і «критична» дали 75% респондентів). А серед причин цього назвали, зокрема, непослідовність державної політики у приватизаційній сфері і корпоративні конфлікти між власниками компаній. При цьому більшість опитаних (52,5%) прогнозують, що корпоративні конфлікти призведуть до того, що ситуація в енергетиці погіршиться, переростаючи в «хронічну хворобу» та поширюючись на інші сектори економіки, де також може початися переділ власності.

Вельми показовими є й відповіді респондентів на майже риторичне запитання про те, чи варто державі в особі центральної та місцевої виконавчої влади, а також силових і фіскальних органів брати участь у розв’язаннi корпоративних конфліктів. Виявляється, галузеві топ-менеджери вважають втручання держави необхідним, але побоюються участі у корпоративних конфліктах силовиків. Проти цього виступають респонденти з усіх опитаних груп. Чи не пов’язана така думка з пасивністю і безпорадністю, що проявлялися досі, правоохоронних органів у вищезазначених ситуаціях, про які неодноразово сигналізували і РНБОУ, і парламентарії, і преса?

Підсумовуючи результати дослідження, одна з його авторів — Людмила Козак підкреслила, що ситуацію в галузі можна охарактеризувати як «межову» з тенденцією переходу до «вибухонебезпечної». Вона вказала, що каталізатором загострення корпоративних протиріч виступають не стільки об’єктивні причини, скільки суб’єктивні (насамперед — політичні мотиви окремих груп впливу).

Висновки вчених підтримав на «круглому столі», присвяченому ситуації в енергетиці, народний депутат, член парламентського комітету з питань ПЕК Володимир Бронніков. З його слів, сьогодні в енергетиці України триває декапіталізація, що створює загрозу енергетичній і національній безпеці країни. Як вважає народний депутат, із цим, а також із політичними аспектами управління енергетикою, пов’язані сьогодні тривожні очікування топ-менеджерів цієї провідної сфери економіки.

Справді, виведення із власності держави потужностей нафтопродуктозабезпечення вартістю близько мільярда доларів — це серйозний удар по безпеці країни (у цьому автор депутатського запиту підозрює групу народного депутата Андрія Деркача, який сьогодні внаслідок політичного торгу навколо керівних постів став ще й головою наглядової колегії «Енергоатому»). Про наслідки цього призначення для ослабленого махінаціями відомих комерційних структур атомного відомства ми, можливо, ще почуємо. Якщо, звісно, у справу не втрутиться тимчасово обезголовлена Генпрокуратура. Сумніви в ефективності дій охоронців закону уявляються небезпідставними. Не втрутилася ж Генпрокуратура у справу «Ексімнафтопродукту», коли треба було терміново опротестовувати рішення суду, яке суперечило інтересам країни.

З усієї цієї ситуації, яка, за великим рахунком, виходить далеко за рамки однієї тільки енергетики, насамперед слід би зробити висновки новому керівництву парламенту. Свого часу «День» попереджав, що «доставка» до Верховної Ради під парасолькою блоку влади одіозних фігур здатна призвести до репутаційних втрат. Використання послуг Деркачів, «тактичні міркування» тощо. — усе це не позбавить необхідності рано чи пізно приймати принципові рішення із принципових питань.