Протестуємо...

Протягом року Лабораторія законодавчих ініціатив, Громадянська мережа «Опора» та Комітет виборців України проводили дослідження «Україна: рік після виборів. Моніторинг регіонів». За цей час у десяти регіонах держави вивчали, як впливають громадські організації на суспільне життя в країні. Як стверджує голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, подібний проект дав можливість виміряти «пульс» регіонів напередодні виборів, порівняти ступінь відкритості влади та громадських організацій, а також подивитися на життя суспільства в цілому.

«Ми побачили, що серед громадських організацій активними є благодійні, ветеранські, жіночі, професійні, організації інвалідів і потужний молодіжний сектор. Зокрема на Херсонщині молодь має свій власний парламент, — зазначив пан Когут. — На жаль, значна частина громадських організацій не інформує суспільство про свою діяльність, що ставить під сумнів систематичність їхньої роботи. Так, у Львівській області з 4 тисяч організацій систематичну активну роботу проводять лише 300, а у Харківській області про свою діяльність звітують лише 26% від загальної кількості організацій. Також під час проведення моніторингу ми дійшли до висновку, що громадський сектор найчастіше впливає на місцеву владу через акції протесту у сфері охорони здоров’я, благодійності, акції на гендерну тематику, молодіжні проекти у сфері фізичної культури, акції протесту проти забудови та руйнування історико- культурних пам’яток тощо».

З одного боку, моніторинг показує, що регіони мають активне громадське життя, але в той же час через низький рівень фінансування з інших причин діяльність молодіжних громадських організацій є фіктивною та штучною. «Оскільки більшість громадських організацій існує на державні кошти, які не завжди розподіляються рівномірно, за фінансовою допомогою вони часто звертаються до бізнесменів, — сказав виконавчий директор Комітету виборців України Євген Побережний. — Так, на Львівщині популярними стали організації, що представляють інтереси бізнесових та підприємницьких кіл. При цьому мало хто розуміє, що це може позбавити організацію незалежності. Цікавим є і той факт, що інколи громадські ради використовують як шлях до влади. Наприклад, у Сумській області теперішній голова обласної ради колись очолював громадську раду».

Експерти вважають, що негативною рисою громадських рад та організацій в регіонах є закритість для ЗМІ. Ігор Когут пояснює це відсутністю у більшості громадських організацій власних прес- центрів та веб-сайтів. Зокрема, тільки організації Харківщини та Херсонщини мають офіційні веб-сторінки, а прес-центри активно діють лише на Сумщині.

Однак говорити про розвиток України без опори на громадські організації дуже важко. Адже саме вони відбивають настрої та думки суспільства. То, може, перш ніж проводити будь-які реформи, варто створити належні умови для роботи громадських організацій?