Проти глобального потепління і... за український Крим

У громадській організації «Екодія» акцентують, що експерти називають цей саміт однією з найважливіших кліматичних подій з моменту підписання 196-ма країнами Паризької угоди 2015 року. Вагомість переговорів в «Екодії» пояснюють так: країни мають розробити спільні правила для запуску ефективніших дій щодо запобігання зміні клімату і задля утримання глобального потепління на рівні 1,5—2 градуси за Цельсієм, що і є головною метою Паризької угоди. 

Наразі у Катовіце перебуває міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак. «Перша новина для України звідси: Російська Федерація вкотре спробувала включити дані про Крим у звітність про викиди і абсорбцію парникових газів. Та завдяки чіткій позиції української делегації та підтримці колег із США і Канади ці спроби знову безуспішні: Крим був і залишається українською територією», — написав у «Фейсбуці» Семерак, подякувавши міністру закордонних справ Павлу Клімкіну та колегам за «плідну спільну роботу».

Міністр екології нагадав, що COP 24, як скорочено називають  24-ту Конференцію сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, цього разу відбувається під закликом Changing together, тобто, «Змінюючи разом». «Свою участь у ній (конференції. — Ред.) підтвердили, зокрема, 29 президентів і монархів, а також 82 міністра екології країн світу.

ФОТО REUTERS

У такому складі цього разу працюємо над підготовкою принципів для введення в дію Паризької угоди», — додав Остап Семерак, пообіцявши більше деталей щодо конференції згодом.

Головні очікування від СОР 24 деталізували в «Екодії». По-перше, нарешті мають бути затверджені правила, за якими має функціонувати Паризька угода. Країнам-учасницям переговорів необхідно прийняти єдиний набір рекомендацій для виконання своїх зобов’язань, які стануть гарантією і дорожньою картою для досягнення країнами індивідуальних і колективних кліматичних обіцянок. По-друге, під час COP 24 країни повинні чітко заявити про намір встановити амбітніші національні цілі зі скорочення викидів вуглекислого газу до 2020 року. По-третє, країни, найбільш вразливі до кліматичних загроз, мають упевнитись, що отримають необхідну фінансову підтримку для протидії зміні клімату та адаптації до її наслідків. Про наміри такої підтримки мають заявити розвинуті країни. Така допомога акумулюється насамперед у Зеленому кліматичному фонді.

Україні є над чим працювати в контексті Паризької угоди. В «Екодії» акцентують, що національно визначений внесок, який Україна затвердила на виконання зобов’язань щодо Паризької угоди, показує «скорочення» викидів СО2 до 60% від рівня 1990 року. «Але треба пам’ятати, що з 1990 року в Україні відбувся економічний спад після розвалу СРСР, деіндустріалізація, занепад промисловості, а згодом окупація Донбасу. Через це за останні 25 років викиди вуглекислого газу в Україні скоротилися втричі, якщо порівнювати з початком 1990-х. Друга річ — фактичний рівень викидів CO2 2015 року був на рівні 32%. Тобто мета України зі скорочення викидів не лише не відповідає Паризькій угоді, а й передбачає зростання викидів майже вдвічі», — наголошують у громадській організації.

Тож Україні, на думку екологів, важливо підвищувати власну енергоефективність, скорочувати залежність від викопного палива та розбудовувати безвуглецеву економіку. До речі, Українська кліматична мережа, до якої входить «Екодія», минулого тижня оприлюднила заяву від 30 екологічних ініціатив з вимогою до уряду переглянути національні цілі кліматичної політики і зобов’язань України, щоб достойно представити позицію країни на COP 24.

Кліматична конференція триватиме до 14 грудня, з яким результатом для світу й України зокрема вона завершиться — «День» стежить за перебігом подій.