Прозріння від Марка...

Цього разу москвичі познайомлять нашу столичну публіку з двома своїми резонансними роботами — «Пісні нашої комуналки» і «Гамбрінус».

Перед гастролями, організованими «Вертеп-компані», худрук театру і режисер Марк Григорович Розовський зустрівся з представниками українських ЗМІ. Режисер підкреслив, що для нинішнього турне були вибрані вистави вже перевірені глядацькою аудиторією, а репертуар їхнього колективу різноманітний: мюзикли, літературно-музичні вистави, філософські притчі, трагіфарс і драма...

Кожна постановка театру «У Никитских ворот» приваблює публіку психологізмом, людяністю і музикальністю. 24 роки тому режисер і драматург Марк Розовський зібрав талановиту та амбіційну творчу молодь і за вісім років ці самодіяльні артисти стали не просто професійним театром, але й колективом однодумців. Нині вони міцно завоювали свою гдядацьку нішу не тільки в Москві, але мають шанувальників і в ближньому, і в далекому зарубіжжі, є постійними учасниками театральних фестивалів і володарі престижних нагород.

«Пісні нашої комуналки», зі слів Розовського, — «це не старі пісні про головне, це головні пісні про старе», вистава, що продовжує легендарну постановку «Пісні нашого двору». У ній звучать шлягери 1930—1960-х років у виконанні Ірини Морозової, Маргарити Рассказової, Олександра Вілкова, Володимира Юматова й інших акторів. Це вистава про минуле і сьогодення. Для когось — недавня історія, а для когось пам’ять про молодість наших бабусь і дідусів. Саме тому «Пісні...» зрозумілі й цікаві глядачам різного віку.

А мюзикл «Гамбрінус» оживить героїв відомої повісті Купріна (в головній ролі виступить Володимир Юматов).

Торік Розовський написав нову книгу «Справа про конокрадство». Це спогади Марка Григоровича про непростий період у житті, коли він, не маючи можливості створити власний колектив, боровся за право ставити вистава в інших театрах. Режисер розказує про ціну перемоги і як він, перебуваючи під натиском тогочасної влади, не зламався, зберіг своє творче «я», залишився людиною з тонким гумором. Його влучні фрази вже стали афоризмами, зокрема :

— Щоб не було реформ, потрібні революції. А щоб не було революцій, потрібні реформи.

— Режим від слова «ріж»!

— Наприкінці третього тисячоліття прошу пригадати, що я вас попереджав.

— Коли на візитівці написано «консультант», одразу розумієш — пройдисвіт.

— У пустоті виявилася дірка.

— Хороший педагог зробить з дурня розумного. Блискучий педагог залишить дурня в дурнях.

— З усіх мистецтв для нас найважливішим є кіно — сказав Ленін, а зробив Голівуд.

— Це Бог втомлюється, а сатана — невтомний.