Приватизація логотипа
Починалось все, як ведеться, з великою помпою і найвищими амбіціями. Понад 70 фізичних осіб, повний список яких до масової преси якось не дійшов, заснували на початку цього року у приміщенні Верховної Ради Форум національного порятунку і одразу заходилися нас рятувати. Якщо згадати політичну традицію, то організації із словом «порятунок» у назві з’являлися тоді, коли певна країна опинялася або без влади, або з владою, котра неспроможна керувати. Вітчизняні «рятувальники» хотіли взимку цього року, аби ситуація була саме такою, і навіть показували її таким чином у симпатизуючих ЗМІ та перед зарубіжними кореспондентами. Форум вимагав, нi більше, ні менше, як переговорів із Президентом щодо подальшої долі держави. На що отримав від Леоніда Кучми пропозицію спочатку зареєструватися.
Подібне прохання безвідмовно припиняє потік красномовства, після чого виникає пауза. До реєстрації справа, як правило не доходить, а якщо таке і відбувається, то реєструються не зовсім ті, або зовсім не ті, хто найбільше говорив.
Так сталося і з Форумом нацпорятунку, котрий почав потроху забуватися у нових політичних реаліях. Аж доки не настав час розподілу назв виборчих блоків. Чутки про те, що марка Форуму нацпорятунку під час «розподілу майна» єдиної ще взимку «нової опозиції» дісталася Юлії Тимошенко, підтвердились вчора, коли на очах заздалегідь запрошених журналістів відбулась «історична подія». Наявність в залі та біля входу дебелих охоронців не залишала сумніву в тому, хто саме сьогодні «замовляє музику». Формальне підписання угоди про утворення блоку «під Тимошенко» вилилось у погано зрежисовану акцію, що втомила навіть її учасників.
Сама Юлія Тимошенко виглядала як завжди рішуче і зібрано, відтіняючи своєю енергійною тендітністю сімох чоловіків на чолi зiбрання. Депутат Костянтин Ситник як міг намагався надати процедурі урочистого чи навіть історичного звучання. Депутат прагнув розбудити в присутніх емоції. Та якщо у телевізійних ток-шоу учасники плещуть в долоні за командою режисера за кадром, то присутніх при оголошенні заяви про утворення «неконкурентного виборчого блоку демократичної опозиції Форум національного порятунку» до оплесків слід було щораз окремо запрошувати.
Чому ж мала аплодувати вдячна публіка? До проголошеного «блоку ФНП», окрім партії Юлії Тимошенко, увійшли також партії, очолюванi В. Онопенком, М. Габером, А. Матвієнком, Л. Лук’яненком, С. Хмарою та О. Сергієнком. Назви партій не подаються з простої причини — сам Костянтин Ситник не зумів з пам’ятi назвати партії, голови яких сиділи поруч за столом. До того ж обличчя того ж Степана Хмари настільки часто з’являється серед організаторів всіляких новоутворень, що починає здаватися частиною інтер’єру. Так воно, напевно, було й цього разу. Раз віддали Юлії Тимошенко Форум нацпорятунку, то слід з ним щось робити. І не більше того. Але від того зібрання фізичних осіб, що нарекло себе «форумом» взимку, залишились лише ті, котрим просто нема куди притулитися, окрім Юлії Тимошенко. Дарма було шукати вчора в залі Олександра Мороза, Тараса Чоновола, Тараса Стецьківа, Володимира Філенка та багатьох інших політиків, котрі не забажали «реєструватися» з цілком зрозумілої причини — вони або вже були зареєстровані, або пообіцяли зареєструватися в іншому місці.
Те, що залишилось «в управлінні» Юлії Тимошенко в чистому залишку, навряд чи набагато перевершує потенціал її партії «Батьківщина». І вибір вивіски, під якою непримиренна опонентка «злочинного режиму» піде на вибори, ще попереду. Бо підписання декларації про об’єднання у Форум імені Тимошенко, нікого із підписантів ні до чого насправді не зобов’язує. Мало що хто підписував! По-справжньому розписуються не в залі для прес-конференцій, а в ЗАГСi, перепрошую, у ЦВК. Хто кого і в якій якості туди затягне — залишається дуже великим питанням. Бо ж «неоприходуваними» залишаються опозиційні ж марки «України без Кучми», яку досить настійливо пропонують наклеїти на себе соціалістам Олександра Мороза, «Української правиці», з якою тепер не знає що робити Юрій Костенко, комітету «За правду!», засновники якого після першого засідання 9 березня ніяк не нагадують про своє існування. Перелік можна продовжувати.
Щодо утвореного вчора «блоку ФНП», то навіть його учасники не відчувають реальних виборчих перспектив. За плечима шістьох засновників нового блоку — низка дошкульних електоральних поразок, сьомому — партії «Батьківщина» — ще належить через це пройти. Єдиний сенс проголошення блоку може бути хіба що в тому, щоб у випадку гіпотетичного утворення одного із різновидів «широкої коаліції» засновники «блоку ФНП» мали більш вагомий аргумент для отримання прохідних місць у «дорослому» партсписку. І не більше.
