«Псевдовибори на Донбасі – неймовірна загроза»

Попри хворобу та незадовільний стан здоров’я, лідер Норильського повстання в таборах ГУЛАГу 1953 року, інтелектуал та моральний авторитет Євген Грицяк регулярно дивиться телевізор і читає «День». У полі його зору — новий політик Надія Савченко і стагнація ситуації на Донбасі. За його словами, Україні сьогодні як ніколи треба проявити мудрість, стійкість та готовність боротися до кінця. Як сприймає перші кроки й публічні заяви Надії Савченко після повернення, чи досить ефективно українська влада діє на Донбасі та як перемогти у війні з Росією і повернути Крим?

— Разом з усією країною я радів звільненню Надії Савченко, її поверненню додому. Жива, здорова — вже зі своїми рідними, слава Богу! Це головне. Як політик, Савченко ще дуже недосвідчена, — говорить Євген Степанович. — Їй треба чимало добирати, багато читати... Вона сама відверто зізнається, що більше любить літати, а не займатися політикою. Щоб стати серйозним політиком, їй треба навчитися розбиратися в людях, не піддаватися на внутрішні політичні ігрища... Завдатки для того, щоб стати сильним, знаковим політиком у неї є. Це — внутрішній стержень, неймовірний характер і принциповість. Імпонує її образ — людина з народу. В парламенті навіть губи не фарбує. Але, повторюсь, симпатизуючи їй як людині з характером та принципами, я наголошую — щоб стати хорошим депутатом, їй треба ще багато працювати над собою, визначити чіткість поглядів, переконань. Про це свідчить, зокрема, її заклик про необхідність прямих переговорів з маріонетковими лідерами самопроголошених «ДНР» та «ЛНР».

— Як ви оцінюєте ситуацію на Донбасі? Чи бачите реальні кроки нашої влади для повернення цих регіонів під контроль України?

— Мене обурює тиск західних партнерів з приводу того, що там необхідно провести вибори. Під дулами автоматів? Це абсолютно пропаща справа. Цього не можна робити в жодному разі. Лише після перекриття кордону, лише після приходу туди України. Псевдовибори — неймовірна загроза. З усього видно, що Москва прагне заморозити конфлікт на Донбасі. Вона увесь час хоче тримати нас у напруженості, у розбраті... Чекати, доки наші політики тут самі пересваряться. А ще — я боюся, що наступного року, на соту річницю Жовтневої революції, Кремль нам підкладе велику свиню. Я просто відчуваю, що вони готують щось страшне... Треба бути готовими. Щодо української влади, то я не бачу реальних, дієвих кроків, які б цього чи навіть наступного року принесли на Донбас мир і спокій. Можливо, я не досить проінформований. Але, думаю, треба діяти в політиці більш атакувально.