Рада «відкрила» державні закупівлі

Вчора депутати нарешті проголосували оновлений урядовий законопроект про проведення державних закупівель (№ 4587). Утім, провести через Раду без перебільшення революційний документ і взяти 226 голосів вдалося лише з другої спроби. Тож тепер всі компанії, в яких держава володіє 50% та однією акцією, підпадають під його дію. Ним ліквідовується можливість закупівлі продукції в одного учасника, як було досі. Також передбачається скоротити удвічі або втричі терміни проведення конкурів до тендерів. Законом розкривається вся інформація про те, як здійснюється тендер, хто бере в ньому участь і на яких умовах. За словами прем’єра Арсенія Яценюка, який доповідав про закон у парламенті, нарешті держзакупівлі стануть «прозорими, відкритими і конкурентними».

До голосування за урядовий тендерний законопроект у кулуарах Ради розповідали, що 226 голосів може і не бути через незрозумілу позицію депутатів «Суверенної європейської України» та ВО «Свобода».

«День» поцікавився у неформального лідера парламентської групи «Суверенна європейська Україна», народного депутата Ігоря Єремеєва причиною вагань. «Ми підтримаємо урядовий законопроект, але якщо в ньому буде стаття про проведення тендерів в електронному варіанті. Чому це важливо? Бо з’являється можливість у малого та середнього бізнесу брати участь у цих тендерах і поставляти товари для державних підприємств. Це можливість для дрібного та середнього бізнесу бути повноправним учасником конкуренції», — пояснив він виданню. До цієї пропозиції прислухалися — і група дала голоси.

А от народний депутат від «Свободи» Олександр Мирний запевнив «День», що жодних ультиматумів фракція не ставила і від початку збиралася голосувати за кабмінівський варіант. А поява альтернативного законопроекту по держзакупівлям його авторства та Мірошниченка (№ 4587-1) — це доповнення до урядового законопроекту, бо, як пояснив Мирний, урядовий документ «дещо звужений». Ну, наприклад, резюмував він у розмові з «Днем», у ньому не до кінця вирішено питання боротьби з корупцією. «От проводиться тендер, компанія його виграє чесно, але потім пишуть лист про те, що ціна закуповуваної продукції внаслідок низки факторів збільшилася втричі. От ми й пропонуємо, аби не було три— і 15-кратного зростання, внести норму, за якою вартість такої продукції в межах виконання тендеру не може бути більшою, аніж на 10% від ринкової ціни», — уточнив він. Друге зауваження О. Мирний пояснив на прикладі закупівлі ліків: «Такий тендер проводиться тільки тоді, коли на рахунку Держказначейства є вся потрібна сума, наприклад 100 мільйонів. А ми кажемо, що давайте дозволимо проводити тендер хоча б на певну суму, а не будемо чекати повного перерахування, бо, до речі, ліків, які закуповує держава, дуже чекають хворі», — зауважує він. Тож тепер свої пропозиція «Свобода», за словами О. Мирного, намагатиметься імплементувати шляхом внесення законодавчих змін у затверджений урядовий закон.

«Закон створює цілком прозору і зрозумілу систему державних закупівель, допомагає привести їхні стандарти до європейських норм», — оцінюючи підтриманий Радою законопроект, каже «Дню» голова парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, народний депутат від «УДАРу» Віктор Чумак. Утім, каже він, всі закони виконують люди, тому кінцевий результат залежатиме багато в чому саме від них. Отже, додає Чумак, аби остаточно «відбілити» всі держзакупівлі, Рада повинна якнайшвидше ухвалити закон «Про боротьбу з корупцією» та «Про національне антикорупційне бюро».