«Радянськi вклади» знову пошукають у Москві
Парламентська комісія з питань поновлення вкладів громадян України в Ощадбанку СРСР відкриває новий напрям у вирішенні цієї старої проблеми. Голова комісії Катерина Фоменко днями заявила про намір ініціювати переговори з Російською Федерацією з питання розділення активів Ощадбанку Радянського Союзу. «Оскільки Україна не брала на себе зобов’язань із погашення державного внутрішнього боргу колишнього СРСР, є підстави для поновлення переговорів із Російською Федерацією», — заявила депутат. За її словами, ініціативу комісії вже підтримало Міністерство закордонних справ. Міністр Анатолій Зленко у спеціальному листі пообіцяв парламенту дипломатичну підтримку в переговорах щодо Ощадбанку СРСР і оцінив цей напрям роботи як вельми перспективний.
Комісія на чолі з Катериною Фоменко вже передала на розгляд Верховної Ради проект постанови про створення міжпарламентської групи з питань урегулювання з Російською Федерацією питань про розділення між державами зобов’язань колишнього Ощадного банку СРСР. Передбачається, що міжпарламентська група займеться вкладами лише українських громадян. Судячи з попередніх заявок, до групи зможуть увiйти аж ніяк не всі бажаючі.
На сьогоднішній день розмір «заморожених» на «книжках» коштів українців становить приблизно 130 мільярдів гривень. Цю суму вираховують із огляду на затверджене Верховною Радою співвідношення радянського карбованця до гривні 1:1,05. Проте в річному звіті про роботу парламентської комісії Катерина Фоменко вирішила не називати конкретних цифр. Річ у тому, що в кулуарах влади нині активно дискутують питання про реальну вартість радянського карбованця. Дедалі активніше звучать голоси фінансистів, які аргументовано доводять, що вартість радянського карбованця, який поклали на книжку, наприклад у 1970 році, набагато більша, ніж «дерев’яні» гроші 1990 року. Як доказ наводиться той факт, що понад половину всіх коштів на рахунках Ощадбанку СРСР було накопичено у другій половині 1980-х років, коли реальна вартість карбованця не відповідала декларованій. Адже, щоб купити багато речей, було мало мати гроші, треба було ще встати у чергу за товаром, як, наприклад, це було з автомобілями. Питання реальної вартості карбованця, напевно, гостро постане і під час переговорів із Росією. Якщо, звичайно, такі переговори взагалі розпочнуться. Держдума РФ, напевно, без особливого ентузіазму сприйме новину з Києва.
Парламентська комісія, схоже, готова до такого розвитку подій. Уже сьогодні тривають консультації з юристами, які вивчають «перспективність справи». Київська компанія «Проксен» уже заявила про свою готовність зайнятися юридичним супроводом роботи парламентаріїв над поверненням вкладів Ощадбанку СРСР. Хоч сама К. Фоменко про можливі судові розгляди на вищому рівні говорить без особливого натхнення. «Сьогодні рік Росії в Україні, і ми не хотіли б затьмарювати цей період якимись скандалами», — зазначає депутат. За її словами, на першому етапі важливо просто почати діалог із Москвою на офіційному рівні.
Україна не буде самотньою у своєму прагненні розібратися в історії ліквідації Ощадбанку СРСР. Парламенти трьох прибалтійських країн колишнього Радянського Союзу раніше вже ухвалили подібні рішення. Щоправда, їхні спроби розпочати міжнародну дискусію з Росією з цього приводу поки що наштовхнулися на стіну мовчання. Адже найповніші дані про перерозподіл фінансів, які щорічно збиралися з усіх республіканських відділень Ощадного банку СРСР до «одного казана», знаходяться саме у Москві. Розсекретити ці дані — головне завдання депутатів, які ввійдуть до міжпарламентської групи. Очевидно, в інтересах Києва, щоб до цієї ж групи увійшли й представники прибалтійських держав.
Російський напрям на сьогодні парламентська комісія не розглядає як основне у вирішенні проблем вкладників. Депутати розуміють, що якнайбільше йдеться про кілька років наполегливої роботи із залученням кращих юристів і дипломатів. Одночасно вже ініційовано запровадження в Україні цільового податку на нерухомість громадян (вартістю від 70 тисяч доларів), кошти від якого пропонують направляти на виплати вкладникам. Крім того, передбачається вирішити питання прискореного поновлення «згорілих» вкладів громадянам старшого віку. Також, зі слів Катерини Фоменко, від НБУ отримано попередню згоду на невелику грошову емісію, призначену для потерпілих вкладників Ощадбанку СРСР. Але все це поки що виглядає тимчасовими напівзаходами. Початок офіційних переговорів про долю вкладів із Москвою дав би надію на принципово новий підхід у вирішенні цієї незгасаючої проблеми.
