РЕГIОНИ

Закарпаття палає

У другій половині жовтня в регіоні суттєво погіршилася пожежна обстановка. Фахівці стверджують, що пов’язане це з початком осінньо-зимового пожежонебезпечного сезону, впродовж якого у краї на пожежах зазвичай гине та травмується найбільша кількість людей. Уже сьогодні кількість пожеж наближається до 700, а економічні втрати від них становлять понад 2 млн. грн. Вогняне лихо принесло горе в 40 родин, ще 34 закарпатці отримали травми. За словами Ярослава Баб’яка з Центру пропаганди Управління МНС України в Закарпатській області, особливо непокоять пожежі у житловому секторі, де їх стається майже 90% від загальної кількості, повідомляє Наталка ПОПОВИЧ, Ужгород.

«Влаштуємось і... напишемо»

Понад 10 днів шукають двох дітей з Ямпільського району, що на Вінниччині, які пішли з дому в пошуках нового місця проживання. 13-річний Максим і його 14-річна сестра Юля Паламарі залишили батькам записку, в якій просили не хвилюватись і обіцяли обізватись, як тільки влаштуються. Діти просили батьків не вірити тому, що про них розкаже сусід дід Іван. Саме до нього діти, що тоді хворіли на вітрянку і до школи не ходили, залізли в хату через вікно, а коли сусід застукав їх «на гарячому», то насварив і відправив додому. Пошук втікачів триває й нині. Окрім міліції та інших спецслужб у перші дні зникнення Максима й Юлю шукали також 60 старшокласників місцевої школи. Ні дітей, ні звістки від них досі немає, повідомляє Мирослава СОКОЛОВА, «День».

Музею — 140 років

У Житомирі урочисто відзначено 140-річчя обласного краєзнавчого музею. Його історія розпочалась з геологічної колекції, яку склали 48 зразків порід гірських мінералів, зібраних на території області і подарованих у 1865 році Російській публічній бібліотеці міста губернатором Волині М.Чертковим. Один з найвизначніших періодів у його діяльності, зазначив у своєму виступі на всеукраїнській науково-краєзнавчій конференції «Музейна справа на Житомирщині: Історія, досвід, проблеми», що пройшла того ж дня, президент Житомирського товариства дослідників Волині Микола Костриця, припав на 20 тіі початок 30 х років минулого століття. В ті часи, які в історію нашої країни увійшли як українське відродження, формуванням унікальних колекцій музею з історії, етнографії, тваринного і рослинного світу краю, інших галузей займались провідні науковці, зокрема, професор Василь Кравченко, Ніканор Дмитрук, низка інших видатних особистостей. Коли політика українізації почала згортатися, більшість цих вчених була оголошена членами буржуазно-націоналістичних організацій і репресована — одні розстріляні, інші вислані або зацьковані. Нині музей має низку філіалів в районах області і є одним iз провідних наукових і культурних центрів Житомирщини. Однак, говорить його директор Лариса Грузська, є плани розширення колекцій з геології, природознавства, зібрання картин за рахунок експонатів, зібраних науковцями. В той же час відомо, що повернення основних приміщень музею в обласному центрі домагаються кілька релігійних громад, яким вони належали на початку минулого століття, а будівництво нового музею вже не один рік поспіль відкладається з банальної причини — відсутності достатніх коштів у місцевому бюджеті оскільки культуру, як і за радянських часів, продовжують фінансувати за залишковим принципом, повідомляє Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День».