Реставрація, а не руйнація

19 жовтня інтернет-видання Черкащини «Про головне» поширило інформацію про те, що в Моринцях, на батьківщині Тараса Шевченка, знищено автентичну хату заможного чумака, якій було понад 200 років. Зокрема, у матеріалі Людмили Коваленко, проілюстрованому світлинами зруйнованої будівлі, ідеться: «... Від хати залишилася лише купа дров, а глину, яка повідпадала — розгрібають граблями. Кажуть, що чумакову хату збиратимуть по-новому. Хоча навіщо було її руйнувати, коли вона була в доброму стані?.. Балки та віконні рами зроблені з доброго дерева, адже чумаки у ті часи були людьми з достатком. Хата могла б ще й далі стояти... Але черкаській владі треба ж було на чомусь «дерибанити»!» «Скоро морози, а у березні тисячі людей з усього світу з’їжджатимуться на Черкащину. Технологія спорудження хатини у стилі XVIII—XIX ст. передбачає, що вона повинна добре просихати. А що стулять у морози на місці чумакової хати у Моринцях — тепер один Бог знає», — зауважує Людмила Коваленко. Зрозуміло, таку обурливу інформацію одразу розтиражували чимало електронних ЗМІ.

За коментарем «День» звернувся до Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». У приймальні генерального директора Олександра КОМАРЕНКА нам відповіли, що він у Моринцях, і порадили телефонувати на мобільний. Проте сам Олександр Миколайович бажання спілкуватися явно не мав. «То і не пам’ятка, і в нас немає на балансі такого об’єкта. Згідно з проектно-кошторисною документацією, яка виготовлена і пройшла експертизу, він реставрується. Звертайтеся в сільську раду, нехай вам розкажуть, «звідки там ноги ростуть»», — відрубав «Дню» генеральний директор Національного заповідника.

Натомість сільський голова Моринців Степан КИРИЧЕНКО закликав не здіймати галасу без причини і цитовану вище публікацію охарактеризував як діяльність «неоднодумців». «Чумацька хата була в дуже поганому стані. У неї вже боялися зайти, бо все там перегнило і потрухлявіло. Триває реконструкція. Це планова робота. Гроші на неї ще не виділили, але включили у перелік заходів до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. До 200-річчя Тараса ми хочемо зробити таку добру справу», — розповів «Дню» Степан Степанович.

Що ж до звинувачень у тому, що хату фактично було зруйновано, сільський голова заперечує: «Там кожен стовп лежить окремо, усе підписано. Буде десь 70 % заміни матеріалу. Ніхто хату не розібрав і не розвалив». До речі, Степан Кириченко заперечив, що цей об’єкт перебуває на балансі сільради. «Півроку тому ми її передали на баланс Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». Ця хата коштувала всього-на-всього 48 гривень. А тепер, поки в них фінансування немає, вони просять хоч почати щось робити до морозів, щоб устигнути до 200-річчя. Просто ми почали роботи до рішення про виділення коштів, — говорить сільський голова Моринців. — Ми ледве знайшли людей, які мають ліцензію на виконання таких робіт і які почали працювати без оплати. Ось щойно був у мене голова райдержадміністрації, голова райради, запевнили, що фінансування буде».

Інформацію Степана Кириченка підтвердив «Дню» і заступник начальника управління культури Черкаської області, начальник відділу охорони культурної спадщини, заповідної справи та з питань релігій Микола СУХОВИЙ. «Це не меморіальна садиба, не пам’ятка, але як туристичний об’єкт необхідно її відтворити. Зараз вона в аварійному стані, на неї розроблений проект, який складається з двох частин:  реконструкція самої хати і відтворення тих приміщень, які не збереглися до сьогодні, — це стайня, клуня, колодязь тощо. Відтворення передбачає виготовлення із сучасного дерева, а капітальний ремонт хати — це її розбирання, спорудження фундаменту і збирання згідно з вимогами до проведення робіт». Щодо скандалу, який виник, експерт говорить: «Я цьому не дивуюся. Таке ми мали і років вісім тому з садибою Чорновола. А там ситуація зі станом хати була ще гірша Її теж розібрали, і був аналогічний галас». Як пояснив чиновник, зараз вирішується питання виділення грошей. «Частину дала обласна влада, але виділення коштів у повному обсязі не чекатимемо, просто тоді не відтворюватимемо надвірні будівлі, зробимо цю хату нормальним туристичним об’єктом», — підсумував Микола Суховий.