Робочі місця для шахтарів:

Як зазначалося на колегії, відсутність цілісної комплексної програми та чітких системних підходів дозволяли Міністерству палива та енергетики і Державній компанії «Укрвуглереструктуризація» використовувати більшу частину коштів (77 млн.грн.), призначених для створення нових робочих місць, неефективно та не за призначенням. Всього на відповідні цілі з початку реструктуризації компанією використано 161,5 млн. гривень. За рахунок цих коштів створено 1819 нових робочих місць, на які працевлаштовано лише 1085 чоловік, тоді як звільнено у зв’язку з ліквідацією шахт та потребували працевлаштування 16 тисяч. При середній проектній вартості одного робочого місця 43,9 тис. грн. на окремих об’єктах вона перевищувала 380 тис.гривень. Зокрема, проектами ліквідації шахт передбачено побудувати такі об’єкти, як виробництва з переробки сільгосппродукції, системи кабельного телебачення, взяти участь у будівництві Донецького метрополітену, провести реконструкцію 11 швейних фабрик, розширити пекарню тощо.

Аудитори Рахункової палати виявили, що міністерством з дозволу Кабміну за рахунок коштів на створення робочих місць фінансувались роботи по оснащенню нових очисних вибоїв на діючих шахтах, на що у державному бюджеті передбачено кошти за статтею «Державна підтримка вугледобувних підприємств». Це, призвело, як відзначається у висновках колегії, до використання коштів (30,4 млн. грн.) державного бюджету не за призначенням. Колегія Рахункової палати визнала, що кошти державного бюджету на нові робочі місця використовувались неефективно, і проблема зайнятості в шахтарських регіонах не помякшилася, оскільки нові робочі місця створювалися без достатнього вивчення та обгрунтування, без урахування наявності аналогічних виробництв у шахтарських регіонах, а також кваліфікації, досвіду та бажання звільнених працювати на цих об’єктах. Наприклад: дирекцією Східноукраїнського центру племінного м’ясного птахівництва створено 43 нових робочих місця, на які працевлаштовано 33 колишні шахтарі. Однак незабаром 20 з них залишили підприємство.

За результатами перевірки також виявлено, що відсутність контролю з боку Кабміну та невизначеність Фонду держмайна щодо механізму управління та функціонування підприємств, на яких створено нові робочі місця для шахтарів, дозволяли Мінпаливенерго та «Укрвуглереструктуризації», за рахунок бюджетних коштів створювати об’єкти і виробництва, які використовувались підприємствами не тільки державної, а й інших форм власності, тобто відбувалося перекачування державних коштів у недержавний сектор економіки. Прес-служба Рахункової палати, яка надіслала «Дню» інформацію про висновки колегії не без підстав назвала цей матеріал «Новi вiртуальнi робочi мiсця за рахунок коштiв державного бюджету».

Тим часом новий уряд, який значною мірою має відповідати за помилки попереднього, бо його паливно-енергетичний блок залишився практично без змін, переглядає програму закриття нерентабельних шахт. Як повідомив нещодавно перший віце-прем’єр Олег Дубина, що деякі шахти, які підлягають закриттю, мають багаторічний запас вугілля. Тому, сказав О.Дубина, прийнято рішення не закривати такі шахти, а внести в них активи працюючих шахт, обновити і запустити. Тим часом дещо раніше пропонувалося об’єднати працююче шахтоуправління «Донбас» з шахтою ім.Поченкова, яка підлягала закриттю, але ще мала запас вугілля в 32 млн. тонн. При цьому в новостворену шахту мали перелитися активи працюючої разом iз грошима, потрібними на закриття шахти. Таке об’єднання вже сталося й створена нова шахта Щегловська-Глибока.

Відкоректована і програма закриття шахт. Якщо за останні три роки фактично ліквідовано 52 шахти, то в 2001 р. буде ліквідовано 22 (раніше передбачалося 25), у 2002 р. — 4 шахти, до 2010-го — в середньому по дві шахти, на яких мають скінчитися запаси вугілля.

Втім, цілісної програми реструктуризації вугільної галузі досі немає, що не дозволяє Україні отримати кредит Свiтового банку на реструктуризацію вугільного сектору. Ще в середині червня Україна та ВБ відклали вугільний кредит (близько $100 млн.) до вироблення Києвом політики в цьому секторі. Як повідомив «Дню» керівник служби зовнішніх зв’язків представництва банку в Україні Дмитро Деркач, сьогодні (в Україні знаходиться директор банку по Україні й Бiлорусі Лука Барбоне) переговори з цього питання не йдуть, бо ВБ не має урядової програми, яку необхідно підтримувати його кредитом. Чи не забули чиновники мінпаливенерго, які розробляють цю програму, що, за словами Президента Леоніда Кучми, вугільна промисловість України потребує іноземних інвестицій для модернізації та підвищення ефективностi роботи. На п’ятому засіданні консультативної ради з питань іноземних інвестицій в Україну Президент відзначив, що Україна зацiкавлена в рішенні соціальних і екологічних проблем, які можуть виникати при закритті шахт. «Самі ми не впораємся з такою проблемою», — вважає глава держави. При цьому він нагадав про зацiкавленiсть України в продовженні співробітництва з Свiтовим банком у вугільному секторі. Але, виходить, окрім того, є іще хтось, хто проти?