Роковини Стуса об’єднали Україну телемостом

Громадські активісти з різних міст України вирішили провести телеміст у день 29-ї річниці смерті українського поета Василя Стуса. В акції у четвер взяли участь міста Київ, Добропілля, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка, Добротвір, Львів. Організатори телемосту — «Товариство Олекси Тихого» та «Львівська освітня фундація». Модератором виступив представник Фонду «Відкритий діалог» Сергій Сухобойченко з Варшави. За словами ініціатора телемосту громадського діяча з Костянтинівки Володимира БЕРЕЗІНА, ця акція — спроба вибудувати взаємодію та знайти можливість допомогти проукраїнським мешканцям звільнених територій Донбасу.

Василь ОВСІЄНКО, учасник телемосту в Києві, співкамерник Василя Стуса та учасник перепоховання поета, коментує: «Цю розмову можна назвати словами Василя Стуса: «Та й знакомиті дати мені проставив хтось». Адже до дня Стуса підходять й цілий ряд інших важливих історичних подій. Так, 29 років тому, 4 вересня 1985 року, у таборах помер Василь Стус. За рік до цього 5 вересня там же помер поет і правозахисник Юрко Литвин. А за двадцять років до того, 4 вересня 1965 року, Василь Стус виступив на захист заарештованих шестидесятників у кінотеатрі «Україна» під час перегляду фільму «Тіні забутих предків». Ще одна знакомита дата — 5 вересня 1918 року, коли керівництво радянської Росії видало «Декрет о Красном терроре», де визнало необхідність ізолювати «класових ворогів» у концтаборах або навіть засудити до розстрілу. Знакові дати, як бачите, співпали з роковинами Стуса.

Особливо важливо згадувати про Стуса зараз під час таких подій на cході України. Я кілька років тому був у Горлівці, де зустрічався зі студентами та школярами. Зокрема був у школі №23, де впродовж 1961—1963 років Василь Семенович викладав українську мову і літературу. Я думаю, що ці люди також переймаються долею Стуса та хочуть бути схожими на нього, хочуть бути громадянами України, яким був і Василь Стус навіть за часів, коли української держави фактично не було. Є вірші Василя Стуса, але є й життєвий подвиг, який може бути прекрасним прикладом для молодих людей. Треба переконувати молодих людей, що честь нації складається з гідності кожного з вас. Бо якщо бути байдужим до долі своєї Батьківщини, то доводиться закладати голови героїв, таких, як Василь Стус, які мусять рятувати цілу націю. А на сьогодні така потреба є вже в дуже широких масштабах».