«Розморозити історію»

Днями в межах серії дискусій «Культура vs Пропаганда» відбулася зустріч відомих істориків Ярослава Грицака та Олександра Зінченка. Хоча тема історії не раз виникала і під час попередніх чотирьох діалогів, цього разу вона нарешті стала головним предметом розмови. Модерував захід журналіст та публіцист Вахтанг Кіпіані.

Дискутували передусім про соціальну функцію історії, а саме про різні типи історичної пам’яті. Адже без неї, і про це неодноразово писав «День», неможливі ні модернізація, ні реформи, ні власне нормальне функціонування держави загалом. Місія історика, на переконання обох учасників розмови, не лише в тому, щоб працювати в архівах і писати дисертацію — він також повинен звертатися до самого суспільства. «Україні не вистачає професії публічного історика, — вважає Ярослав Грицак. —  Наші академічні історики пишуть тексти, які можуть читати лише їхні колеги. Писати ж для газети, на їхню думку, надто «примітивно». Потрібний університет, який готуватиме, журналістів з історичною освітою». До слова, ще нещодавно пан Грицак пропонував «заморозити історію», як це відбулося свого часу в Іспанії. Мовляв, держава має абстрагуватися від проблемних історичних тем і заборонити використання історії в політичних цілях, щоб не провокувати розкол у суспільстві. «Якщо навіть ми домовимося не використовувати історичні аргументи в політичних дискусіях, це за нас зробить Росія», — не погоджується Олександр Зінченко.

Втім поки що ефективних механізмів роботи з історичною свідомістю державі створити не вдалося. Та й чи були спроби? «Навіть попри всі останні події держава не хоче підтримувати просвітницькі історичні ініціативи, — вважає Вахтанг Кіпіані. — Суспільству залишається сподіватися лише на себе й на такі проекти, як «Україна Incognita» газети «День», «Історична правда», «Сумський історичний портал».

Наприкінці зустріч шляхом лотереї серед зареєстрованих учасників було обрано чотирьох переможців, які отримали книжки «Україна Incognita. ТОП-25».