Руки геть від пенсійного цензу!

Учора завершилися пленарні засідання 8-ї сесії парламенту України 13-го скликання. Цього дня депутати внесли до порядку денного наступної, 9-ї сесії, два проекти поправок до Конституції України. Що стало свого роду прецедентом - першим випадком результативного розгляду поправок до Основного закону держави.

Одна з поправок стосується статті 46 Конституції. Народні депутати вирішили конституційно закріпити вже існуючий в Україні віковий ценз для призначення пенсії за віком - 55 років для жінок і 60 років для чоловіків.

Ініціювали цю пропозицію 226 депутатів, серед яких - фракції комуністів, соціалістів та селян, аграріїв, а також депутатських груп "Соціально-ринковий вибір", "Єдність", "Незалежні" за підтримки трьох керівників Верховної Ради й більшості керівників комітетів.

Автор цієї поправки депутат Володимир Алексєєв стверджує, що за останні шість років тривалість життя чоловіків в Україні зменшилася з 66 до 62 років. Уряд вже неодноразово виступав з ініціативою збільшити пенсійний вік на 5 років. Аби ускладнити це завдання уряду, який, на думку Алексєєва, наполягає на своєму за вказівкою "з-за кордону", частина депутатів прийняла ухвалу чітко зафіксувати віковий пенсійний ценз у Конституції. При цьому Алексєєв вважає, що прийнята ухвала "спростить" позицію України на переговорах з Міжнародним валютним фондом, який наполягає на приведенні вікового пенсійного цензу в Україні до стандартів, прийнятих у більшості розвинених країн світу, в Англії, Німеччині, Польщі тощо.

Проти цієї пропозиції виступили переважно "праві" депутати. На думку Євгена Пронюка, внесення змін до Конституції тільки "розхитає" Основний закон. А В'ячеслав Чорновіл назвав ухвалу парламенту популізмом.

Кореспондент "Дня" Тетяна ЗАХАРОВА поцікавилася думкою рядових мешканців України.

Тетяна Гаєвська, киянка, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії: "Можна й закріпити у Конституції віковий ценз 55-60 років. А що зміниться? Якщо робити висновки з нинішньої ситуації в країні, то до таких років доживуть лише довгожителі, переважно жінки. Щодо чоловіків, наприклад, ліквідаторів, то не встигаємо ховати: 42 роки, 45 років, 50..."

Борис Пилявець, інвалід І групи (Житомир): "Чи варто взагалі доживати до цієї жалюгідної пенсії - 59 грн. 48 коп.? Пропрацював 41 рік, мав заощадження на старість. А що тепер?"

Олег Святославов, пенсіонер, доктор наук (Київ): "Європа хоче зменшити вік виходу на пенсію заради звільнення робочих місць через зростаюче у них безробіття. У нас же розміри пенсій такі, що усі питання знайдуть своє логічне, біологічне вирішення - необхідно буде відводити нові земельні ділянки під цвинтарі".

ДО РЕЧІ Парламент попередньо затвердив ще одну поправку до Конституції України. Вона регламентує статус і функції Рахункової палати. Верховна Рада має намір шляхом внесення змін до Конституції відновити всі прерогативи, нещодавно скасовані Конституційним Судом. Іншими словами, Рахунковій палаті буде надано статус державного органу, що від імені парламенту контролює весь бюджетний процес - як прибутки та їхні джерела, так і витрати.

Відповідно до конституційної процедури, обидві поправки мають бути прийняті конституційною більшістю - 300 голосами депутатів. Однак перед остаточним голосуванням Конституційний Суд має зробити висновок про те, що запропоновані поправки не суперечать основам державності і не знижують рівня громадянських прав. Експерти ВР впевнені, що Конституційний Суд не знайде можливості присікатися до запропонованих поправок. Однак, непевні строки розгляду проблеми у Конституційному Суді можуть загальмувати внесення поправок на 9-й сесії парламенту. Для усунення цієї перешкоди ВР має намір внести до Закону про Конституційний Суд вимогу про обмеження терміну розгляду в ньому поправок до Конституції двома тижнями.

До речі, вчора парламент прийняв ухвалу про надання статусу слідчої комісії Комітету з правової реформи для проведення ним експертизи легітимності членів Конституційного Суду, призначених указами Президента. Відомо, що комітет вже вів попередню роботу в цьому напрямкові, вивчав заяви про скріплення указів ( тобто надання згоди на призначення) екс-прем'єром Павлом Лазаренком та екс-міністром юстиції Сергієм Головатим. Новий статус комітету дозволить йому запросити цих осіб для бесіди, а також одержати свідчення інших чиновників з виконавчих структур.

Ірина ПОГОРЄЛОВА, спеціально для "Дня"