Шанс відшукати свою «кров»

Коли на сході України тільки починалися бойові дії, директор державного підприємства «Волинські старожитності» Олексій Златогорський сказав: ось нині ми відшуковуємо поховання і одиночні могили солдатів Другої світової, а років через 50 такі ж пошуки відбуватимуться й на Донбасі... Тоді слова відомого археолога, науковця, а нині ще й волонтера Олексія Златогорського непосвяченим в реалії життя здавалися незрозумілими. Нині ж пошукова група всеукраїнського громадського об’єднання «Союз «Народна пам’ять» під час своїх експедицій під Іловайськ, Старобешеве, на Савур-Могилу відшукала й ексгумувала вже майже сотню останків українських хлопців і чоловіків, котрі загинули, як поважно пишуть, «за територіальну цілісність України».

Навіть офіційно вже говорять про не одну сотню зниклих безвісти вояків на сході України, а морги близьких до Донецька міст забиті останками солдатів цієї неоголошеної війни, яких уже не можна опізнати. І їх уже почали ховати, замість імені на табличці вказують лише номер. «Це, звісно, дикість, що у XXI столітті наші солдати не мають ідентифікаційних жетонів», — дивується Олексій. Батьки лучан, мобілізованих у зону АТО, спільними зусиллями виготовили дві тисячі таких жетонів і передали їх у 51-у бригаду. Але це крапля в морі, ніхто, крім рідних та ентузіастів, цим в Україні не займається, хоча то мало б бути вирішене на державному рівні. Луцькі батьки вже хотіли замовляти жетони в... Китаї, і дякувати Богу, що Златогорський допоміг їм вирішити це питання в Україні.

Але що робити з останками загиблих у зоні АТО? Відомо ж, що трапляються не тільки спалені «Градами» тіла, а й останки у повному розумінні цього слова. «Хлопці збирали частини людських тіл навіть з дерев...» — каже Олексій Златогорський. Тому за прикладом поляків, які вже понад півстоліття як мають банк ДНК загиблих у різних воєнних конфліктах співвітчизників, ДП «Волинські старожитності» виступило ініціатором такої справи і в Україні. Днями Олексій Златогорський повезе в Київ керівника «Фундації незалежності» з Любліна Яна Федірка та антрополога Ярослава Беднарека на зустріч із людьми, які зголосилися допомогти у створенні такого банку. Із цими людьми Златогорський не так давно ексгумував останки польських прикордонників на Волині. Один із медичних закладів столиці готовий надати приміщення, є люди, які готові вкласти кошти в цю добру справу. Допоможе тут громадська організація «Союз «Народна пам’ять» Коли буде банк ДНК, рідні загиблих чи безвісти зниклих матимуть шанс відшукати свою кровинку і поховати по-людськи. Адже недарма ще кажуть, що війна закінчується лише тоді, коли поховано її останнього солдата.