Що означає символ перемоги на «Мерседесі»?

Дев’ятого травня я побачив просто таки метафору цього дня, тобто Дня перемоги СРСР над гітлерівською Німеччиною у Другій світовій війні. До супермаркету під’їхав легковий автомобіль із георгіївською стрічкою на антені. На перший погляд, цілком логічно і викликає повагу — онук чи правнук когось із переможців таким чином вирішив вшанувати його честь і честь його побратимів. Але один вельми показовий нюанс забарвив прагнення нашого співвітчизника в специфічний колір. А саме — переможна стрічка тріпотіла на автомобілі «Мерседес». І справа навіть не в тому, що не на «Запорожці» чи на «Жигулях» як таких. А в тому, що автомобілі країни переможця в підметки не годяться «Мерседесу», котрий виробляється переможеною країною.

Я до кінця навіть уявити не можу радість радянських воїнів і всіх радянських людей, котрі дізналися, що німці капітулювали. На них звалилося величезне полегшення і величезна світла надія: ця бійня закінчилася, вони вижили й далі все повинно бути краще. Настане щасливе життя у щасливій країні. З висоти років дуже добре видно, що переможена нація побудувала собі життя набагато краще, ніж переможний Радянський Союз. І рівень життя, і демократичні свободи в них набагато вищі від тих, які мали радянські люди. Я вже не згадую всім відомі факти про те, що багатьох воїнів-переможців ледь не з переможних військових полів відвезли просто в табори ГУЛАГ.

Зараз хтось із читачів обуриться, мовляв, мільйони наших радянських людей віддали своє життя, захищаючи свою країну, а автор цих рядків тим часом блюзнірствує. Що б він хотів? Аби націонал-соціалізм переміг? Скажу однозначно: не хотів би я, аби націонал-соціалізм переміг. Але так само прикро, що переміг «комунізм». Саме він призвів до того, що переможці виявилися в результаті переможеними — переможеними не на полі битви, а в історичній перспективі. Свою поразку ми здійснили власними руками.

Мабуть, в людей існує психологічна потреба усвідомлювати, що вони зробили благородну справу, в даному випадку таку справу, яка принесла благо всьому людству. І тому ми так вперто тримаємося за ідею перемоги добра над злом. І це нам заважає усвідомити, що зло ми перемогли, але й перемогу добра не забезпечили. Недарма ж від нашого «добра» всі визволені нами країни негайно дременули від впливу Радянського Союзу, який їх визволив від націонал-соціалізму. Хрін виявився не солодшим від редьки.

Погляд на Другу світову війну — це не просто історичні міркування, позбавлені всякого практичного змісту. Це частина нашого підходу до сьогоднішнього життя. Поки ми його не змінимо, то нам залишатиметься єдина втіха — називати себе переможцями, а георгіївські стрічки вішати при цьому на німецькі автомобілі. Бо наші не витримують конкуренції. Все ще.