Шевченкіані у Львові — 90 років
Виставкою «Львівська Шевченкіана» розпочалося у Львові святкування 190-ї річниці з дня народження Великого Кобзаря. У експозиції виставки, розташованій в Національному музеї, вперше представлена чи не найбільша на західних теренах музейна колекція Шевченкіани, формування якої розпочалося з перших днів діяльності музею і яка нині нараховує 300 творів малярства, скульптури та графіки. До речі, своїм багатством музей має завдячувати чималому колу людей. Приміром, один з найдорожчих експонатів — малюнок, виконаний у Вільно 15-річним Тарасом, козачком пана Енгельгардта, «Се мій батько», в грудні 1917 року через члена кураторії Національного музею Осипа Боцяна був переданий у Львів директором Білоруської національної бібліотеки Янком Луцкевичем.
«Автопортрет» (1848— 1849 рр.) — єдиний зі збережених до нашого часу автопортретних зображень періоду експедиції Олексія Бутакова в Аральському морі (в якій, як відомо, брав участь і Шевченко), разом із посмертною маскою роботи Петра Клодта та ручкою Тараса Шевченка потрапив у Львів з музею Наукового товариства ім. Т.Шевченка. Офорти «Притча про робітників на винограднику» (1858 р.) та «Вірсавія» (1860 р.) передані із Львівської картинної галереї, а туди офорти надійшли з приватної колекції Б.Ожеховича та Л.Пінінського.
Представлені на виставці й два прижиттєвих видання Кобзаря, виданих у 1840 та 1860 роках у Санкт-Петербурзі, офорти з альбомів «Живописна Україна», перший з яких видав Шевченко, а продовжив цю діяльність Лев Жемчужніков, він видавав альбоми як додаток до українського журналу «Основи» (1961—62 рр.).
Зупиняються відвідувачі й перед роботою Осипа Куриласа, який трактує образ Шевченка життєстверджуючим, зображуючи поета ніби учасником визвольних змагань українського народу за свою державність (датовано листопадом 1918 р., в часи утворення ЗУНР). Загалом виставка гідно продовжує 90-літню традицію Шевченківських виставок, започатковану ще у 1914 році.
