Шум у Тихій бухті

Кримське суспільство знову лихоманить: у бухтах Капсель і Тиха між Судаком і Феодосією розбито кримськотатарські та альтернативні їм «слов’янські» табори самозахоплень землі. Питання про загострення проблем із землею 15 липня розглянуто на позачерговiй сесії Верховної Ради Криму, однак, тільки в «різному» і без прийняття будь-яких рішень.

Тим часом, сесія починалася пікетом перед будівлею парламенту, який провели активісти Російської общини Криму з вимогою вжити заходів з нормалізації ситуації в регіонах, де сталися конфлікти між кримськотатарським і слов’янським населенням. Пікет було організовано з ініціативи Судацької міської і Бахчисарайської районної організацій. Його учасники поширювали звернення жителів Сонячнодолинської сільської ради з вимогою вжити заходів із ліквідації самозахоплення землі в бухті Капсель. Документ було адресовано Президенту України, Голові Кабінету Міністрів України, Голові Верховної Ради Криму, Генеральному прокурору України та міському голові Судака. «Повідомляємо Вас, що жителі Криму вже не вірять ні владі, ні правоохоронним органам України, — говориться в зверненні. — Ми близькі до розуміння тієї обставини, що нам доведеться самим, раз і назавжди навести порядок у нашому регіоні і далі жити спокійно». Жителі Сонячної долини заявляють, що якщо протягом тижня влада не зупинить самозахоплення землі, прилеглої до бухти Капсель, і не забере кримських татар із захопленої ними прибережної території, то слов’яни також вдадуться до самозахоплень.

На сесії взяв слово Народний депутат Рефат Чубаров, який сказав, що якщо ми хочемо позбутися самозахоплень землі в Криму, то починати слід із цієї зали і з тих представників виконавчої влади, які сприяють незаконному розбазарюванню кримської землі. З другого боку, схоже, земельне протистояння в Криму пов’язане з наміром звернути увагу на проблему кандидатів у президенти, домогтися того, щоб вони врахували її в своїх передвиборних програмах і знайшли можливості вирішення. Таким чином, кримська земельна проблема також стала частиною президентської гонки…

Глава уряду Криму Сергій Куніцин розповів, що Рада міністрів Криму створила робочу групу, яка повинна знайти вирішення проблем бухт Тихої, Капселі, селища Партеніт, аби «виключити ці самозахоплення і вирішити питання, виходячи із наявних земель запасу і резерву, щоб не порушувати заповідний фонд». Сергій Куніцин пояснив, що землі Тихої бухти, на яких організовано самозахоплення, знаходяться на великій відстані від населених пунктів і, отже, від систем побутових комунікацій. «Сьогодні немає таких ресурсів ні у кримських татар, які там знаходяться, ні у слов’ян, які там могли б розташуватися, для того, щоб побудувати в цьому районі селище», — відмітив він. Сергій Куніцин сказав, що вважає винним у виникненні самозахоплення на території Тихої бухти в тому числі і селищну раду Коктебеля, яка нічого не зробила для запобігання конфлікту: тільки після того, як кримські татари пред’явили претензії на Тиху бухту, селищний голова Коктебеля заявив, що на території селища є інші землі для індивідуального житлового будівництва, хоча до цього стверджував, що «землі немає».

Самозахоплення — тільки частина проблеми. За відомостями агентства «Контекст-медіа», в першому півріччі поточного року Сімферопольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою на розгляд до судів направлено 60 позовних заяв за фактами порушення природоохоронного законодавства на загальну суму 684,5 тисяч гривень, а за аналогічний період минулого року — 45 позовів на суму 212,6 тисяч гривень, — повідомила помічник Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора Яніна Домнікова. За її інформацією, до Господарського суду АРК природоохоронною прокуратурою направлено 35 позовних заяв на суму 655,2 тисяч гривень, у тому числі 14 позовів з охорони природи і стільки ж — з вимогою повернення самовільно зайнятих земельних ділянок. До місцевих судів направлено 25 позовних заяв на суму понад 29,2 тисяч гривень, в тому числі 13 позовів з охорони природи і 4 — із самозахоплень. Причому, звернення до Господарського суду — це позови до юридичних осіб, до місцевих судів — до фізичних. З цієї далеко не повної статистики видно, що із землею в Криму просто не церемонитимуться: самовільним заняттям ділянок грішать як люди, так і цілі підприємства та організації.

Однак за бажанням органи влади можуть знаходити рішення конфліктних ситуацій, прийнятні для всіх. Так, у Сімферополі кілька місяців тлів конфлікт навколо виділення землі під Соборну мечеть. Міська рада Сімферополя кілька разів намагалася вирішити проблему, але марно. Громадські організації заявляли, що парк Салгирка є пам’ятником природи, так само, як вони ж називають Капсель і Тиху бухту заповідними. І ось 15 червня конфлікт було вирішено: під будівництво мечеті буде виділено ділянку площею 2,7 га по вулиці Ялтинській, 22, за рахунок вилучення частини земель Сімферопольського державного лісомисливського господарства Лісопаркового лісництва.

Близький до вирішення і гострий конфлікт у Бахчисараї, про який вже писав «День» (див. «День» за 13 липня: «Ринок на цвинтарі»). Як повідомив на Сесії Сергій Куніцин, разом із главою парламенту вони зобов’язалися до 1 вересня залагодити конфлікт між кримськими татарами та підприємцями, що торгують на ринку. Як повідомляє «Контекст-медіа», виконуюча обов’язки міського голови Бахчисарая Світлана Бєлікова говорить, що до 1 серпня завершить роботу спеціальна комісія міськради, яка дасть висновок із питання ліквідації ринку. За її словами, як тільки буде готовий висновок комісії, депутати міськради розглянуть питання про звільнення спірної території. Разом із тим вона сказала, що цілком внутрішньоміський конфлікт через землю під ринком неправомірно «переходить у сферу міжнаціональних відносин». «Збирати людей на мітинги може будь-хто, а ось вирішувати питання може не кожний», — підкреслила Світлана Бєлікова.