Січнева криза

Тиждень, який минає, приніс відразу три неприємні новини. По-перше, вчені зафіксували серію дуже потужних спалахів на Сонці, за якими, як і належиться, відбулася не менш сильна магнітна буря. Як передає korrespondent.net із посиланням на Російський гідрометцентр, пік «подразливості» світила припав на ранок 20 січня. А магнітні збурення, цілком ймовірно, продовжуватимуться ще й сьогодні, 22 січня.

Другою неприємною новиною став висновок лікаря Кліфа Арналла з університету Кардіфа (Велика Британія). Підбивши підсумок своїм багаторічним дослідженням, які грунтувалися на соціологічних опитуваннях, він зробив висновок: січень — найбільш депресивний місяць. За його спостереженнями, саме в січні погода починає псуватися, а люди — роздавати накопичені за новорічно- різдвяні свята борги. Більше того, вчений вважає, що в цей місяць дуже багатьох охоплює бажання куди-небудь утекти й розвіяти поганий настрій. Людям усе набридає, і рівень їхньої мотивації опускається до мінімальної позначки. А ось — вже українські дані. За інформацією МВС, у Києві кількість самогубств за три дні перевищила середньостатистичну за місяць. Аж вiсiм осіб вирішили в період з 17 до 19 січня добровільно піти з життя. Таких сплесків, як передає korrespondent.net правоохоронці не пригадують. Тому, щоб з’ясувати причини того, що відбулося, вони збираються найближчим часом провести консультації з ученими.

Мабуть, останні незабаром і проллють світло на «січневу» ситуацію. А якщо точніше, то пояснять, чи виступають вищеперераховані факти, так би мовити, ланками одного ланцюга, чи все це — не більше, аніж збіг обставин. Керуючись уже відомими даними, можна передбачити, що певний зв’язок все ж таки існує.

За твердженнями психологів, бажання накласти на себе руки виникає, як правило, внаслідок досить тривалої депресії. Безпосередньо до рішення піти з життя може підштовхнути що-небудь абсолютно незначне, аж до сусідів, які шумлять угорі. За словами психолога Ірини Жданової, «останньою краплею», буває, стає й погода. Принаймні, як розповідає І. Жданова, для її декількох клієнтів мало не найбільшим нещастям у житті були дощі. Вони скаржилися на те, що в такі дні абсолютно нездатні працювати, нервують через дрібниці, а те, що відбувається, сприймають лише в чорних барвах.

Насправді, наука вже давно встановила зв’язок між погодно- сонячними явищами і самопочуттям людини. Електромагнітні випромінювання Сонця (це відбувається під час спалахів) прямо впливають на іоносферу Землі, а та, своєю чергою, — на організм. Лікарі вважають, що ці процеси супроводяться короткочасним підвищенням працездатності, а потім загостренням хронічних захворювань і депресій.

Про магнітні бурі, які обов’язково трапляються після спалахів на Сонці, відомо ще більше. Близько 70% інфарктів, гіпертонічних криз та інсультів припадає на магнітоактивні періоди. Лікарі встановили, що в цей час кров циркулює капілярами набагато повільніше, виникає кисневе голодування тканин, підвищується рівень холестерину та адреналіну. У результаті людина стає більш дратівливою, натомлюється, знижується її життєва активність. У меншій мірі ці симптоми характерні для сільських мешканців. На думку головного лікаря Міського центру здоров’я Віктора Лозинського, від сонячної активності страждають насамперед ті, хто веде малоактивний спосіб життя, рідко буває на свіжому повітрі, живе в екологічно забрудненому регіоні, страждає порушеннями обміну речовин і захворюваннями серцево-судинної системи.

Отже, не дивно, що під час магнітних бур кількість викликів «Швидкої допомоги» збільшується приблизно на 20%, а у психологів істотно додається роботи. Питання в іншому: чи можливо якимось чином уникнути наслідків погодних і сонячних процесів. Як не парадоксально, але дехто вважає, що їх можна мінімізувати, не афішуючи відповідні прогнози. На думку члена-кореспондента АМНУ Василя Бардова, подібні дані повинні бути відомі лише вузькому колу фахівців. А широким масам цілком досить штормових попереджень. По-перше, «магнітні» прогнози далеко не завжди достовірні, більш-менш об’єктивні, хіба що, короткотермінові. По-друге, якщо людина чекатиме різкого погіршення свого фізичного і психологічного стану, то її самопочуття може погіршитися від одного лише факту очікування.

Зате вже ніяк не може позначитися на настрої січень, як про це заявив англійський учений. Принаймні, за твердженням Ірини Жданової, загалом зимові та літні місяці переносяться навіть найчутливішою натурою набагато легше, аніж весняні та осінні. Єдине що, на її думку, може вплинути на «депресивність» січня — це надлишок свят. У деяких випадках так званий синдром сірих буднів — почуття гіркоти і розчарування після довгих веселощів і неробства — розтягується на тижні. Проте, це буває вкрай рідко. Як правило, активність і працездатність відновлюються в повній мірі вже за декілька днів.