Скромне футбольне свято
Завтра на шести стадіонах України візьме старт черговий, одинадцятий чемпіонат країни з футболу. Сказати, як у колишні часи, що серця уболівальників завмерли перед довгоочікуваною подією, було б перебільшенням. Бо ще не встигли влягтися пристрасті навколо десятого чемпіонату, як команди беруть старт в одинадцятому. Ми — єдина країна в світі, де футбольний чемпіонат триває понад одинадцять місяців. Навіть у Бразилії чи Нігерії, з їхнім вічним літом, чемпіонати не такі довгі. Так само ніде у світі немає майже піврічної перерви між першим і другим колом чемпіонату.
Як би там не було, скорочений до несхочу вищий футбольний дивізіон відправляється за медалями нового сезону, не встигнувши отримати всі медалі сезону минулого. Вже наступної неділі 15 липня — центральний матч першого кола «Динамо» — «Шахтар» у Києві, який цього разу пройде на тісному (версія для ТБ — затишному) стадіоні «Динамо», який здатен прийняти лише 18 тисяч глядачів. Ще один сюрприз уболівальникам — відсутність у суботній програмі ТБ матчів першого туру футбольної першості. В тисячний раз повторюватись, говорячи про сумнівний професіоналізм організаторів чемпіонату, немає бажання — футбол у нас не для глядачів, а для чогось іншого.
Вищесказане підтверджується і тим, що футбольний чемпіонат стартуватиме завтра лише у 11 з 25 областей України. А такі «футбольні» колись міста, як Луганськ, Суми, Чернівці, Хмельницький, Рівне, Черкаси, Кременчук, Севастополь (список можна продовжити) не мають команд навіть у першій лізі. Ніхто не заперечує проти спортивного принципу, але коли команди Бородянки чи Борисполя, де на футбол просто нема кому ходити, випереджають клуби міст з кількастами тисячами населення, коли футбольні клуби зростають лише навколо металургійних заводів — слід задуматися. В багатьох містах вже виросли покоління, які бачили футбол лише по телевізору, і в той же час матчі першої ліги проходять на заміських базах наших суперклубів, на забаву випадковим перехожим, сторожам та їхнім собакам. Чого в такому разі варті заяви про те, що футбол у нас для народу?
Не на всі запитання, поставлені вище, можна дати відповідь на футбольному полі. На жаль, футбольні свята виникають у нас не тоді, коли у всіх, а несподівано. Таким святом стали нещодавно кілька матчів минулого чемпіонату, на які раніше мало хто б звернув увагу. А ось футбольного свята, справжньої радості від міжнародних матчів у нас не було з минулого року. І якщо міжнародні перемоги у наших команд будуть, можна буде якщо не пробачити, то хоча б зрозуміти футбольну владу, яка заради міжнародних інтересів загнала старт національного чемпіонату у недостойний для нього час. Тих, хто очікував від цієї статті прогнозів нового футбольного протистояння між Києвом і Донецьком, мушу розчарувати. На старті всі рівні, сьогодні кожна команда має однакові шанси стати чемпіоном. Тому побажаємо боротися за це звання не тільки двом, а всім без виключення командам вищої ліги. Якщо не до останніх турів, то якнайдовше.
