Слово і війна
Як і щороку, напередодні Дня незалежності України Ліга українських меценатів оголосила лауреатів кількох започаткованих нею премій. Дійство, на відміну від минулорічного, відбулося в конференц-залі Національної спілки письменників України. Дві з вручених премій можна сміливо назвати літературними (ім. В. Свідзинського та ім. Б. Нечерди), третя ж — умовно літературна (ім. Д. Нитченка), бо відзначають нею тих, «кому не байдужа доля українського друкованого слова».
Отже, лауреатами премії імені Володимира Свідзинського стали: неодноразово нагороджений за свою збірку «Поет у повітрі» Василь Герасим’юк та Степан Сапеляк. Харків’янина Сапеляка зараховують до покоління так званих сімдесятників. Свого часу поету довелося відбути десятирічний термін ув’язнення за «націоналістичні» вірші. Передмова його книги «Страсті по любові» говорить, що вірші Сапеляка підтримують «три вічні джерела: український фольклор, Біблія, Шевченко»... У свою чергу, журі літературної премії імені Бориса Нечерди, якою вшановують «самобутні художні відкриття та утвердження нових напрямків в українській поезії», визначило наступних достойників: Сергій Жадан та Василь Слапчук. Слобожанець Жадан завоював симпатії своєю книжкою «Балади про війну і відбудову», яка вийшла на книжковий ринок ще кілька років тому. Йому приписують «напружену метафоричність письма» та «продовження традицій модерного пошуку». Пан Слапчук також перебуває у стані війни, але вже із собою. Так, М. Жулинський відзначає, що це «війна спогадів, воєнних страждань і переживань у пошуках єдиного промінчика світла...». Премією відзначена книга «Навпроти течії трави».
Премія Дмитра Нитченка існує вже четвертий рік. Коло її лауреатів традиційно широке: цього разу звання удостоїлись сімнадцять чоловік. Окрім мешканців України, премією відзначили активних пропагандистів українського слова за кордоном. Серед останніх — Микола Мушинка (літературознавець зі Словаччини), Ярослав Семчишин (директор програми Канадсько-українських бібліотечних центрів, що їх за останні роки відкрито в Україні понад десяток). Гірким жартом прозвучало визначення «представник української діаспори у Криму», яке стосувалося редактора газети «Дзвін Севастополя», заступника голови місцевої «Просвіти» Миколи Гука, який також удостоївся премії Нитченка.
